DMoB | Dollhouse made of blood (UA)

14. Pt.2 O.

Ocean Jet – Dead Black Heart

Хлопці вишикувалися в ряд, у кожного був свій порядковий номер. Вздовж них повільно йшов Кім Намджун, заглядаючи в обличчя кожного. Його погляд зачепився за Сокджина на частку секунди довше, тоді хлопець подумав, що, мабуть, на його обличчі кров, але не ризикнув навіть поворухнутися.

– Сьогодні не встигнуть, – констатував командир, обернувшись до місцевих офіцерів, – відпливуть лише завтра. Незабаром почнеться шторм.

– Нехай ночують тут?

Намджун підвів голову, глянувши на високу зацвілу стелю сирого приміщення. Дах явно протікав, а вітер задував у всі щілини забитих дошками та розбитих вікон. Відпускати їх усіх на ніч додому – на ранок розгубити половину.

– Та їх тут вночі гроза заллє. Чи є інше приміщення? Це поряд школа порожня?

– Так. Стара школа поряд, там не тече дах. Ми можемо взяти ключі.

– Нехай беруть речі та йдуть чекати туди, – кивнув Намджун. – Дайте список.

Кім Сокджин був чотирнадцятим. Командир почав називати імена, кожен робив крок уперед.

– Кім Мінґю.

Сокджин глибше вдихнув і закляк. Офіцери, що стояли по обидва боки командира, перезирнулися.

– Цей хлопець, що наступний, він замість Кім Мінґю, – заявив один.

– З одного дому? – уточнив Намджун, глянувши на розгублене обличчя Сокджина. – Брати?

– Так, – хлопець зробив крок уперед, – я замість брата. Кім Сокджин.

– А що він?

– Втік, – відповів один із місцевих офіцерів.

Намджун на мить примружився. Джин став назад на місце, опустивши погляд, а потім почув протяжне «хм» низького голосу, що лякав його до тремтіння. Рахунок продовжився.

Це було так боляче й так принизливо. Вдома залишилася мама, а брат втік, ризикуючи свободою, якщо зловлять. Сокджин знав, що уникнути цього, поки ти вдома, не так вже й страшно, просидиш за ґратами кілька місяців. Та й поки ти вдома, то можна домовитися, щоб відправили молодшого брата, прикрившись проблемами зі здоров'ям та неможливістю працездатності, опікою на дітьми чи батьками. Інша річ, коли втік середодня з-під носа командувача, який особисто глянув усім у вічі.