Розділ 17 із 69

39 0 0
                                    

По дорозі Уль, плакала але тихо її сльози котилися, бо не чикала цього моменту про рак вона дізналася, коли приїхала в замок, але з кожним днем їй було погано, вона не могла проснутися з ранку, навіть будильник не збуджував її.
Таксист: куди ми направляємося?- дивився у дзеркало де відображалося лице Уль.
Уль: Аеропорт Со, будь ласка- із сумки вона дістала один білет в Канаду, але в один бік, бо незнає чи повернеться назад.
.
Хюн стояв, поки дівчата вже пішли по кімнатах. Він зрозумів що така доля, і закохуватися він може ще в більшу кількість дівчат, але це не закоханість а симпатіЯ, а могло і щось получиться якби не обставини Уль.
Донг: чого ти тут стоїш, я чув Уль покинула замок, жах- сказав той, взяв запальничку і запалив папірус.
Хюн: я їду, подивися за ними всіма- попросив підігнати його машину у водія.
Донг: куди ти так рано?- сказав той покуруючи.
Хюн: не твоє діло- взяв ключі у водія, і поїхав.
Донг: цей хлопець такий скритний- подивився як виїжджав із замку.

Дякую за прочитання 🤍

MOUNTAINS IN 69Where stories live. Discover now