DMoB | Dollhouse made of blood (UA)

30. S.

Lana Del Rey – 13 Beaches

PVRIS – Separate

Час плинув повільно, а зачіпок не побільшало. Хосок нічого не сказав.

Прокинувшись якось надто пізно, Чімін злякався, він відчував, що провалювався в сон занадто довго, але не розумів, що не так. Юнґі звично ніжно та м'яко цілував його губи, але розбудив так пізно ввечері?

– Котра година?

– Незабаром ранок.

Чімін глянув на годинник, одразу зрозумівши:

– Я спав майже добу?

– Так, пробач.

Хлопець притих, акуратно підвівшись з ліжка, і остовпів посеред кімнати з опущеною головою.

Він зиркнув у кут на ті речі, які недавно привіз Юнґі з квартири, запитавши:

– А чому скриньку з твоїми інструментами відкрито? Зі мною щось сталося?

– Ні, – Юнґі обняв зі спини, притулившись губами до скуйовдженої маківки. – З тобою все добре, але я мушу дещо розповісти тобі.

Чімін різко обернувся в обіймах, злякавшись. Він невдоволено звів брови, чекаючи на відповідь, і дуже сподівався, що Юнґі скаже щось добре.

– Є те, про що я думав цими днями, – Юнґі притиснув долоню до його грудей. – Якщо щось станеться, а я не зможу тебе вберегти.

– О ні, – Чімін забився в тремтінні, – будь ласка, ні, не кажи нічого такого! Я не хочу нічого такого чути! – він прикрив долонями вуха, з-під чола глянувши на чоловіка.

– Чіміне, вислухай мене, – Юнґі легенько взяв хлопця за кисті рук, намагаючись трохи відтягти.

– О, треба ж таке... Так справді гірше чутно, – Чімін щільніше притиснув руки до вух.

– Послухай, Мінні, я не всесильний, я теж можу загинути, – Юнґі опустив долоні на вилиці хлопця, – і я не хочу, щоб ти потрапив у погані руки.

Чімін ошелешено дивився на чоловіка, а потім перелякано вдарив долонями по своїх грудях.

Він зрозумів, що щось не так, але не міг відчути, що саме, і з лайливим тоном тут же мовив:

– Що ти зробив?

– Виправив дещо.

– Я боюся цього! Не змінюй мене, будь ласка, я хочу бути таким самим.