Розділ 16

210 20 8
                                    

-Що?-перепитує Сашко 

-Вони не пручались і померли спокійно-говорить його тато-вони заплатили 

-Я нічого не розумію.-каже мого чоловіка сестра

Наталя нічого не зрозуміла ,але я склала пазли до купи.

-Ти знав?-кажу я, а на моїх очах появляються сльози-ти знав весь цей час і мовчав?

-Я тобі клянусь нічого не знав-каже він мені розводячи руками 

-Я йду звідти -викрикую я і встаю зі стола і маю намір піти звдіти і більше ніколи не бачити їх

Решта членів сидять у шоці, а  його тато нахабно посміхається. Я підходжу до нього і б'ю по його щоці.Він стає і дає мені ляпас. 

-Не смій зі мною так поводитись, а то підеш за своїми батьками і мені байдуже жінка ти мого сина чи ні

Сашко стає перед мною і бачу який він злий

-Не смій з нею так говорити-каже він

-Не вже ти станеш на захист цієї лярви. Вона зразу кину тебе коли дізнається, що у когось більше грошей ніж в тебе

Я не встигаю зрозуміти, що вні каже як Сашко б'є кулаком свого тата по шоці і вони починають битися. Я стою мов вкопана і не розумію, що відбувається

-Йди у машину-каже Сашко

-Я не піду,він тебе тут вб'є

-Йди!-кричить він 

Він перший раз на мене крикнув і я пішла до машини,забравши свої речі та Сашка. Я чую як вони кричать один на одного, а Максим та Ілля намагаються їх розборонити. Коли я сіла у машину сльози потекли самі. Я не намагалсь їх витирати. Ось я і знайшла вбивцю своїх батьків. Не думала, що причетний бв Сашко, але тепер все стало на свої місця.

Не знаю як довго я просиділа і плакала, але коли прийшов Саша він був у крові. Просто сів за руль та поїхав зразу же.

-Ні слова не говори -каже він  

Ти моя Where stories live. Discover now