My Angel

Я все пам'ятаю

Мммм..."

Чутно крізь сон Хвану. Той відкриває очі й бачить Фелікса який сидить на краю ліжка, геть пом'ятий чухаючи потилицю.

Х:Чому ти встав?

Ф:Скільки ми вчора випили? Чому все так болить.. Моя голова..

Х:У когось почалося похмілля... На тумбочці таблетка й вода. Випий й полеж

Ф:А як...

Х:Пий давай

Фелікс випив таблетку й звалився на ліжко.

Ф:Ая-яй..

Х:Зараз відпусте, я не здивований, ти вчора випив сам пляшку шампанського

Ф:Тобто ти не пив?

Х:Я доливав собі лише разів три, легше?

Ф:Бе бе бе

Х:Правду казав Хан, як дитя

Ф:Еее! Аайщщщь... Дурнику..

Х:Ахахаха! А ти хоч щось пам'ятаєш?

Ф:Нуу.. А ми додивились фільм й лягли спати? Щось ще було?

Х:О ну хоч щось, невже така кількість алкоголю не залишає тебе пам'яті? Ти дивовижний

Ф:Так, так я такий от я..

Х:"Не пам'ятає й добре.. Такі речі серйозно сприймають лише на тверезу. Треба й мені якось забути... "

Ф:Про що ти думаєш?

Х:А?.. Ні про що, їсти хочу

Ф:Як завжди

Х:Ну раз так, то сьогодні їм токк-поккі без тебе

Ф:Ану іди сюди!

Лікс накинувся на нього з лоскоткою й обіймами. Обійми Хьонджину подобалися, а от лоскотка не сильно.

Аж раптом, галасливо задзвонив телефон Ліксі. Той же подивився на телефон й підняв трубку.

Ф:Вибааач

Д:Я просив набрати як ви доберетеся, думав ну зайнятий, стомлений, ну потім, потім. А в нього сьогодні отхідняк?!

Хван залився сміхом після слів Хана.

Ф:Хаан, ну вибачай

Д:От геть немає совісті ну

Ф:Я привезу щось тобі, не злися

Д:Плюс обід

Ф:Зовсім банкротиш мене, добре добре

Д:Подзвонив би, я б не просив, сам винний. Все, давай я тут зайнятий вже трохи

Ф:Добре, удачі