Він - правильний, застібнутий на всі гудзики бухгалтер, що має трьох дітей і вже дорослого онука. Він кохає дружину, носить однакові чорні костюми і вирощує троянди біля хати. Не п'є, не лається, не перевищує швидкості та завжди приходить вчасно.
Ко...
Третього серпня дві тисячі двадцятого року, о сьомій ранку, сеньйор Федеріко Еллісон прокинувся у своєму ліжку. Сонце не пробиралося крізь північні, завішані щільними хвилями тюля вікна спальні. Сеньйор тихо, щоб не розбудити, переклав руку дружини, перекинуту через його бік, на покривало і сів. Потер очі, потягнувся і встав, накинув халат і навшпиньки вийшов з кімнати.
Він побував у вбиральні, заглянув у ванну поголитися і почистити зуби. Зуби в нього були довгі й жовті від тютюну. Та й усе інше було довге — тонкий ніс, вузьке обличчя, худа висока постать, пальці. Сірі очі й таке ж волосся — вже наполовину сиве і кучеряве. Його сеньйор уклав так, щоб звисало пасмами праворуч, трохи торкаючись коміра. Халат, до речі, явно належав дружині — прозорий, весь у мереживних візерунках та срібних іскорках. Його поли злетіли, коли сеньйор спустився сходами, швидко перебираючи ногами та піднявши руки для рівноваги.
Недбало запахнувши тонку тканину, сеньйор пройшов вітальню, не включаючи світло. Вона ще тонула в напівтемряві, лише сонячний промінь із відкритих дверей кухні дотягнувся до нижніх кришталиків на люстрі, запалив червоні троянди на столику, змусив сеньйора прикрити повіки — так сяяв білим пухнастий килим перед диваном. Капці тихо ступали по світлому лакованому дереву, відблиски відбилися від халата і затанцювали по книгах, келихах, фарфорових статуетках, рух повітря торкнувся незліченних стрічок і бантів кольору слонової кістки, підв'язаних до всього, до чого тільки можна. На мить кімната поринула у темряву, коли сеньйор затулив дверний отвір.Тонкі губи посміхалися, руки за звичкою погладили край обробного столика, блискучий бік турки. Сеньйор гудів під ніс мелодію і, майже не дивлячись, діставав із полиць все потрібне. З кухні він вийшов, притримуючи тацю з підігрітими булочками з маслом, кавою і парою тонких порцелянових чашок, що відливали на світлі перламутром. Витяг з графина у вітальні одну троянду і пішов нагору.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
