Величезна сцена сяє від величезної кількості софітів.Темний концертний зал наповнений великою кількістю блискучих квіток - Армі бомбочок. Сотні й тисячі фанатів зібралися на концерт у самому центрі Сеула. Обіцяні емоції та шквал овацій уже щосили сочилися від усього залу.
Сьогоднішній концерт мав бути найграндіознішим і особливим. Через 3 місяці госпіталізації, на сцену має повернутися естет класичної музики і володар оксамитового голосу - Кім Техьон. Підготовка дійсно була серйозною:
- Чонгук, швидше налівай свою куртку і ми починаємо - просить Намджун, йдучи на сходинки до сцени
- Як ми можемо почати, якщо Техьона ще немає на місці?
- Його привезуть, не хвилюйся - заспокоював молодшого Джин
- Без нього концерт починати, це неправильно!
- Та йди вже!
Юнгі просто не витримав і запхнув молодшого вперед, тим самим вихід на сцену був забезпечений.
Яскраві вогні спалахують з усіх боків сцени. Конфеті у вигляді грошей починає сипатися на сцену. Знайомі ритми, вібрація - концерт починається з пісні "Mic Drop"
Бурхливі оплески, крики та вигуки щастя просто сипляться з усього залу. Концерт ішов у самому розпалі, але його не було. Техьон не з'явився ні на першій пісні, не на другій і не на попурі пісень.
Тривога дедалі більше закрададамь у серце молодшого.
- Гук, твій сольник. Давай!
Лідер підбадьорював як міг молодшого перед його виходом. Виконання пісні "Still With You", мало бути заворожуючим. Красиві небесні декорації, що змінюються з ніжними живими квітами на кутах сцени. Все так трепетно і ось вона, пісня про кохання.
Чонгук виходить на сцену і боїться. Уперше боїться виконувати цю пісню. Він настільки часто співав її вдома, в обіймах свого коханого, що зараз, не бачачи і не чуючи його голосу, буде важко.
Закулісся шумить як ніколи. Старші хьоні з цікавістю розглядають екран, де їхній наймолодший дарує щастя своїм ангельським голосом.
- Він затримується - констатує Хосок
- Він уже на підході. Техьон же ще костюм забирав - припускає Чімін
- Його самодіяльність, усі нерви витріпала і нам, і менеджерам, і ще й макне - фиркає Юнгі
- Мене, як завжди, обговорювати вирішив, раз незадоволений.
З-за чорної тканини виходить рідний хлопець. Його, колись, темне волосся, тепер красивого золотавого кольору. По фігурі вдягнений гарний білий костюм із сірими та бежевими вставками, а біла квітка у волоссі додає ніжності.
- Ти немов на весілля зібрався
- Він уже на сцені?
- Звісно, твій вихід зовсім скоро - підморгує Джин
- Нервуєш? - запитує Джун.
- Так, боюся, що щось піде не так.
- Варіант того, що після аварії ти не зміг би ходити, тебе не сильно лякав. А тут як вийти на сцену зі своїм коханим, так ми боїмося - усміхається Хосок
- Я... ну я...
- Техьон, не підкачай - наостанок каже Юнгі і поправляє квітку у волоссі - Усе вийде!
- Дякую, хьон
