Сьогодні ти - мій червоний сигнал

Аби це була лиш здогадка

Кілька хвилин Техьон гіпнотизував на порожню сторінку з документом на комп'ютері. Погляд був відсторонений, думками він був десь далеко. Відколи батько призначив його начальником айті відділу на нього впало трохи складної роботи з різними документами, але після останніх подій його мозок відмовлявся працювати нормально.

Думки хлопця постійно крутилися навколо Бомгю, його гарної зовнішності, доброго серця та ніжного голосу. Те ніколи не думав, що колись так сильно закохається в когось. І, головне, до цього не було жодних передумов. Він просто зрозумів, що попав і все. Його серце віддано Бомгю. Чарівному хлопцю з бібліотеки. Раз і назавжди.

Техьон раптом згадав неймовірно милу фотографію Бомгю з його сестричкою. Посмішка сама собою з'явилася на його обличчі. Бомгю занадто милий. Його посмішка занадто приємна. Бачити б його посмішку вічно, та тільки не заслуговує Техьон цього. Хотілося його захищати від усього. От тільки Те не зміг захистити його навіть від себе… Посмішка одразу випарувалася і Кан зітхнув, насилу надрукувавши одне єдине слово — «Указ».

Але довго сидіти в смутку йому не довелося. Раптом у кабінет залетів високий хлопець з широкою посмішкою, від якого так і несло аурою щастя. Він був одягнений, як звичайний айтішник. У білу толстовку з покемонам, джинси та білі конверси. Хлопець швидко підійшов до робочого місця Техьона і сів просто на стіл, простягнувши йому флешку.

— Ось. Ми закінчили демо-версію програми. Подивишся, пане начальник? — глузливо спитав він.

— Ага. Пізніше. - байдуже кивнув Те, відклавши флешку убік. — Можеш поки що йти.

Декілька хвилин хлопець вдивлявся в його обличчя. Вони з Техьоном були не просто начальником і підлеглим і не просто колегами. Вони були найкращими друзями, які часто хвилювали станом один одного.

— Ти сам не свій, хьон. — констатував хлопчина. — Все ще думаєш про того хлопця?

— Кай, не будемо про нього. - відмахнувся Кан. — У цьому немає жодного сенсу.

— Але ж так не можна! - запротестував Хюнін Кай. — Якщо тобі справді він подобається і ти знаєш, що ти подобаєшся йому, то ти маєш боротися за нього!

— Я зробив помилку. Він тепер мене ненавидить. - зітхнув Техьон.

— Ти вже казав, я знаю. Але ми всі люди і все робимо помилки. Ти не маєш здаватися. Я не можу вже дивитись на твою кислу міну, хьон. - сказав Кай.