Месники. Що якби...?

140 6 6
                                    

За основу я взяла оригінальний момент з фільму «Месники», 2012 року, одразу після того, як Локі дав себе впіймати. Зміна, яку я внесла – нарада відбувається в тому ж приміщенні, де розміщена його клітка.

(Я давно хотіла написати альтернативну версію цієї сцени.)

Попередження: головна героїня в цій главі – стерво, але, якщо ми любимо цю рису в Локі, то і їй пробачимо, адже так?

(NB: я поважаю кожного з Месників; вони описані гівнюками з точки зору героїні)

Месники недолюблювали мене. Не лише тому, що я на все мала власну думку і не піддавалась дресурі; я також досить відверто висловлювалась щодо їхніх рішень та особистостей загалом. Як на камеру, так і в їх присутності. Але основною причиною були мої здібності.

Я не мала суперсили, супершвидкості, здатності літати чи відкривати нові хімічні елементи,.. натомість, я читала людей. Я володіла гіпертрофованою емпатією і була здатна відчувати емоції людей. Буквально. Зосередившись на конкретній особі, я могла відчути її страх, сумніви, пристрасть, а головне – біль.

Це було корисно при роботі з підозрюваними та політиками, адже більшість із них випромінювали нещирість, жорстокість, маніпулятивні спроби здаватись хорошими, безпечними... Але дехто з них відчував біль: біль примусу, біль спокути. Чесно кажучи, мене трохи лякало те, що я мала відчути сьогодні. Тисяча років досвіду пахла болем, а я ще навіть не торкнулась його аури.

До речі, Старк довго вагався чи потрібна я в команді – кажуть, на злодію і шапка горить. Його переконала Вірджинія, наполягаючи, що мій досвід роботи помічником прокурора у справах злочинців стане в нагоді. Адже, не все вирішується грубою силою, так? Принаймні, так мало би бути, але, на жаль, не все завжди відбувається так, як мало би.

За словами Старка, полон скандинавського бога і був моїм випускним екзаменом.

- Тор, що він хоче? – запитав Кеп, насупивши брови, доки я непомітно роздивлялась високого і непристойно гарного для злочинця полоненого, що сидів на краєчку вузького ліжка у цій прозорій, сміховинній камері. Хіба її вигляд не є порушенням якоїсь там конвенції про права людей? Чи на богів вона не поширюється?

- У нього є армія, з істот чітаурі. – заговорив Тор, своїм театральним сепергеройським голосом. – Вони не з Азгарду, не з цих світів. Він збирається вести їх на вас. Вони завоюють Землю. Підозрюю, в замін на Тессеракт.

Месники. Що якби...?Where stories live. Discover now