{🍀Лісова пісня🌿}

{Глава четверта}

Ранок.
Гаррі прокинувся.
- *Це, що був сон?* (* - думки) - подумав Гаррі.
Він подивився на свій одяг. На ньому було біле волосся. Хлопець зрозумів, що минула ніч була реальністю.
Пізніше Гаррі спустився у кімнату, де сиділи його батьки. Він намагався пройти непомітно, але...

- Гаррі! - почувся голос матері.
Гаррі далі продовжував впевнено йти.
- Ти, що оглух? Ти не чув, що мати сказала?! - почувся голос батька.
Гаррі повернувся. І сказав:
- Що?
- Сьогодні, приїде твоя майбутня дружина, тому прошу тебе не ходити де кортить, а залишитися та підготуватися до гостей вдома, - сказала мати.
- А, якщо не залишуся? - запитав Гаррі.
- Ти подивися, він ще й огризається! - перейшов на крик батько.
- Ти залишаєшся вдома і крапка!!! - закричала мати.
Гаррі пішов до себе у кімнату. Почав, готуватися до вечора. І ось пройшло три години.

Вечір.
Зайшла у кімнату симпатична дівчина. Батьки одразу ж пішли за стіл.
- Діти, підіть у кімнату, поспілкуйтеся, - сказав батько Гаррі.
- Так, ідіть, ідіть, - підтвердив батько дівчини.

У кімнаті Гаррі.
- Я Елізабет, а ти як я розумію Гаррі? - запитала дівчина.
- Правильно, розумієш, - сказав холодно Гаррі.
- Яке у тебе хобі? - запитала Елізабет.
- Так, давай ти не чіпаєш мене, а я тебе. Ти не в моєму смаку, - сказав ще холодніше Гаррі.
- Ну, ми ж не можемо весь вечір мовчати, - сказала Елізабет.
- Я тебе зрозумів, - сказав Гаррі встаючи з ліжка, беручи пальто.

Гаррі звісно ж попермував до лісу.