{🍀Лісова пісня🌿}

{Глава п'ята}, {Фінал}

Гаррі прибіг до лісу. Одразу ж він побачив Т/і.

- Т/і, нарешті! Я тебе знайшов, - сказав задихаючись Гаррі.
- Ти прийшов), - зраділа Т/і.
Вони обійнялися і почали спілкуватися.

- Т/і, я завжди не міг зрозуміти, кого ти мені нагадуєш, а сьогодні зрозумів, що ти мені нагадуєш мою подругу..
- Катерину.. - поспіхом сказала Т/і.
- Що, ти її знала? - запитав здивовано Гаррі.
- Вона моя сестра, - сказала Т/і, плачучи.
- Все, не плач, - заспокоював її Гаррі.
- Я чула, ти одружуєшся, - сказала Т/і.
- Не бери у голову, - сказав Гаррі.
- Зачекай, моя тобі порада. Забудь про мене, думай зараз про майбутнє зі своєю майбутньою дружиною, - сказала Т/і.
- Що? Що ти таке кажеш? - запитав Гаррі, - Я тебе не залишу. Я..
- Гаррі! Я потрібна була тобі це ще раніше сказати. Я не людина, - сказала Т/і.
- Звичайно, тому що ти ельф, - сказав спокійно Гаррі.
- Не в тому плані. Гаррі, я спогад, привид, якщо точніше і мене вже немає в живих. А бачиш ти мене через те, що ти бачив смерть моєї близької людини, - спокійно сказала Т/і. - Тож, мене ніколи тут не було. Нехай, тобі щастить, Гаррі. Ти дуже хороша людина.. - сказала Т/і , і зникла у повітрі.

Гаррі крокуючи додому, згадував слова:

- Тож, мене ніколи тут не було. Нехай, тобі щастить, Гаррі. Ти дуже хороша людина..
                     
                              💔 {The End}💔