Короткі історії з персонажами ГП

Дощове затримання (Дж.В.)

Відносини: Найкращі друзі/Таємно закохані
Курс: 5 курс (В'язень Азкабану)

Перекладач: в оригіналі, займенники Т/і — вони/їх. Я старалась написати так, як в оригіналі, але це звучало дуже дивно українською. Тому з дозволу автора: Ilove13reading я змінила вони/їх на вона/її.
 
  Ти та руді близнюки були друзями ще з першого курсу в Гоґвортсі, та дотепер були нерозлучними. З роками ти починаєш відчувати романтичні почуття до одного з близнюків, також відомим як Джордж Візлі.
Чого ти не знала, це те, що він відчував те саме. Жоден із вас не говорив нічого про свої почуття іншому. Так, іноді ви двоє фліртували, але ти ніколи не думала, що він намагаєтесь вам натякнути. Ти просто припускала, що такому красивому і ідеальному хлопцю як він, ніколи не сподобається така "нормальна" і "нудна" персона, як ти (як сильно ти помилялась).

Ви втрьох (іноді до вас приєднувалися Лі або Анджеліна) часто влаштовували жарти один над одним, або, як тріо над кимось іншим.
Сьогодні був один з особливих днів коли вас було лише двоє. Фред захворів, тому не зміг приєднатися до тебе і Джорджа для сьогоднішньої витівки.
Отже, вас було тільки двоє, ти та твоя любов — Джордж Візлі.
Метою жарту був Геґрід, це був перший жарт, відколи його підвищили до посади вчителя.
Це був досить легкий жарт, просто треба було дочекатись поки він вийде зі сховища, а потім ти мала кинути в нього слиз і пігментний колір, просто але добре.

Скажімо, що все пішло не так, як планувалося. Замість Геґріда з кімнати вийшов СНЕЙП, жоден з вас цього не зрозумів, вірніше, коли ви зрозуміли, то було вже пізно. Ти вже кинула в нього слиз і пігментний колір, і ви обоє мали ВЕЛИКІ неприємності. Ви втекли, але були не достатньо швидкими.

Снейп зловив вас обох і дав вам тиждень покарань. Він мабуть був у гарному настрої, адже зазвичай він давав місяць покарань, і знімав 10 балів з *вашого факультету* і Ґрифіндору. (Ан: якщо ваш факультет Ґрифіндор, то ігноруйте частину *ваш факультет*)
Снейп змусив вас сидіти в одному класі, і міг повернутись через годину, або більше.
  — Вау, ми напевно такі надокучливі, що він навіть не стежить за нами. Б'юся об заклад, що він забуде про нас, і нам доведеться вибиратись звідси самим. — Пожартував Джордж. Ти відповіла на жарт тихим хихиканням.

П.О.В. Джордж:
Я напівжартував, це не був перший раз коли Снейп робив так зі мною. Вона хихикає на мою заяву.
— "Боже, як я люблю її хихикання." — подумав я. Її голос, очі, обличчя, волосся, тіло, гумор, просто все в них змусило моє серце танути. Як я страшенно люблю її. Вона найпрекрасніша і найдосконаліша людина з існуючих. Мені знову стало сумно. Я знаю, що вона не побачить мене таким чином, яким я бачу її. Я намагався натякнути їй на те, що відчуваю, ще з другого курсу роблячи їм компліменти допомагаючи їй, і роблячи все, що роблять хлопці, але вона просто не зрозуміла натяку. Також я досить часто фліртував з нею, але вона сприйняла це просто жартома.
— "О, Боже, я повинен сказати їй про те, що відчуваю а не просто сидіти і фантазувати про неї. "
Занурившись у свої думки, я не одразу помітив, як вона підвелася, щоб перевірити чи відчинені двері. Ні, зачинені. Я майже не помітив, як почався дощ.
Чудово, застрягли в класі для покарання підчас дощу, з Т/ — добре, може це не так вже й погано.

  
Повернення до першого П.О.В.:

Коли ви з Джорджем (скоріше просто ти, він просто дивився на тебе) думали, як вибратись звідти, ви почули грім. Раптовий і гучний звук змусив тебе здригнутися.
— З тобою все в порядку? — Запитав Джордж.
— Так, просто трохи злякалася грому, ось і все. — Відповіла ти.
Джордж з жалем в очах дивився на тебе, він завжди знав, що його друзі бояться грози, цей випадок пригадав йому їхній другий курс у Гоґвортсі. Т/і була в гуртожитку близнюків Візлі під час шторму. Вона була дуже налякана тому їхні друзі намагалися підбадьорити її, але нічого не допомагало, поки Джордж її не обійняв. Він розповів їй кілька жартів тримаючи у своїх обіймах. Незабаром шторм закінчився, а Джордж, Фред і Т/і все ще розмовляли, та сміялися у своєму гуртожитку.

Раптом Джордж зрозумів, що він збирається зробити. Він взяв тебе у свої обійми і почав підбадьорювати. Через деякий час він вирішив, що це ідеальний момент, щоб зізнатися тобі у своїх почуттях.
Коли він почав речення, ви обоє почули як клацнули двері, і увійшов професор Снейп.
Він подивився на вас, а потім сказав вийти.

У гуртожитку близнюків Візлі, Джордж сварився зі своїм близнюком та Лі, що заснули, щоб не слухати, як він продовжував говорити про свої почуття.
— Можливо, іншим разом? — Сказав Фред наступного ранку, коли Джордж запитав чи варто йому зізнаватись у своїх почуттях.