Покинуті монументи химерної ідеології
Часом виникають перед подорожніми
У богом забутім місцях.
Ідеї давно розбиті й заховані.
Утопія розсипається у споминах,
Як і її пам'ятники при дорогах.
Святість війни, як вигадка хворого,
Та чомусь це не руйнує час.
І десь далеко знову зводиться
Бюст диктатора , і люди в ногах.
Ніби копія тих, що в руїнах
Ми закинули роки назад .
Тільки кров'ю їх окропили ,
Бо топили у війнах весь час,
Тому в цьому й причина руїни,
Ідеї хворих не вірні для нас.