Тільки ти...

Розділ перший

Рубі

Встаю я одразу від будильника з поганим настроєм.

Я не любила вставати зранку.

Тай взагалі, хто любить вставати зранку?

Але я беру себе в руки, я повинна докладати зусиль, навчатися! Для цього ж я і приїхала сюди!

Встаючи з ліжка, я йду першим ділом до ванної кімнати щоб прийняти душ. Акуратно замотавши волосся в гульку я сподіваюсь його не намочити.

Знайшовши гель для тіла з солодким запахом нектару я намилюю ним губку, а згодом і тіло.

Змивши з себе піну, я огортаюсь в рушник і йду до кімнати, щоб розбудити Ліліан.

-Вставай соня! - шепочу їй на вухо, вона промичала. -ВСТАВАЙ!!! - тепер кричу.

-Господи Боже! - налякано встає. -Я... У мене був гарний сон!

-Вибач, але у нас пара через пів години, тож іди в душ! - вона протирає сонні очі після чого встає і прямує до кімнати.

Доки вона приймає душ я одягаюся.

Я дістаю з шафи сіре велике худі і сірі спортивні штани, а до них конверси "чорні".

Покрутившись в дзеркалі, я переконуюсь що одягнена я принаймні чисто.

Розпустивши волосся я зав'язую його в косичку, щоб воно мені не заважало.

-Ти вже одягнена? - вона широко випучує очі. -Я все ще хочу спати. - я посміхаюсь.

-Я знаю, бо я також, але не для того ми так старались щоб усе прогавити. Тож одягайся.

-Гаразд... - пром'ямлила вона.

Десять хвилин минуло і ми нарешті були зібрані.

-Ходімо?

-Т-так. - ліниво протягує вона.

* * *

Ідучи великим коридором, деякі студенти дивляться на нас дещо дивно.

-Ти також це бачиш? - тихо шепоче мені на вухо Лілі.

-Так. - відповідаю.

-Чому вони так дивляться? - знову запитує вона.

-Не знаю.

-Може з нами щось не так?

-Лілі з нами все добре, це вони витріщилися, а отже з ними щось не так! - кажу їй після чого в когось врізаюсь.