Нове життя Вероніки🤭💫

1💫

хах,усім привіт.Так...Мене звати Вероніка,але всі кажуть Ніка,ну так тоже норм)Цього дня я вперше переїхали у інше місто,ухх,так дивно тут.Самі розумієте незвично тут все.
Сьогодні я йду у нову школу.Господи мені так страшно.Перехід у нову школу,переізд у зовсім інше місто-це сама моя головна фобія...Ладно,треба вже збиратись!Доречі скільки зараз годин?Що?08:15?Та мені бігти треба!Я ж навіть  не знаю де ця школа знаходиться...Ладно,піду шукати.

Ніка пішла у школу,носивши величезний та тяжкий портфель її плечі ніби зараз зломаються,але дівчина все одно продовжила свій шлях.
Вона йшла,і ось ніби то школа виднілась,але все одно вона не бачила,тому у що у Вероніки трошки поганий зір.По дорозі вона зустріла досі симпатичного хлопця.Високого,зі смаком у одязі,блакитноокого з коричнево-рижем волоссям(можна сказати русим).Дівчина спитала у нього де находиться 23 школа.
-:давай відведу?Ходімо!)
-Добре!

Йдуть вони,та розмова затянулась у них досі довго,та не помітили як минув час.Урок вже через 1 хвилину.Вони підійшли до дверей школи та хлопець сказав їй що побіг бо опаздує на урок.
//в думках:боін чому я не спитала в якому він класі...От дурепа!//Вони попрощалися та хлопець війшов в школу,але Вероніка так і залишилась стояти біля дверей.Їй було дуже лячно заходити.Дівчина зробила крок вперед на сходинку яка знаходилась на шляху до шкільних дверей,але перед тим як зробити ше один,а точніше другий крок вона почала міркувати.Це ж прям як нове життя,та точно,це реально нове життя!Але нові друзі,і то не точно що вони з'являється...А раптом я стану ізгоєм?Ці думки ще більше налякали Ніку,та в неї прошлися мурашки по шкірі.Так,ладно,напевно такого не буде.Я в минулій школі була популярна так що тут точнісінько не буду ізгоєм...

Ось дівчина зробила ше кроки і увійшла в школу.Вона йшла по світлому коридорі,та він їй здавався нескінченним.Вікна були ще світлішими,ясне сонечко виривалось своїми проміннями у штори,аж потеплішало.Двері були ніби то вона в якомусь лакшері закладі,але вона і так в ньому була...Підлога м'яка і гарна,стеля теж..Та раптом погляд Ніки різко повернувся у бік,так як там стояла вчителька,яка видно довго чекала на неї.Вона подивилась на час та жахи!Пройшло майже 30 хвилин уроку!
Ніка:Вибачте будь ласка...
Вчителька:Нічого страшного,це перший раз,отож можна)
Вони познайомились та привітались.Вчитель дівчині показався миловидним.Це гарне шовковисте чорняве волосся та її сіро-зелені очі дуже яскраво та прекрасно виглядало на її гарному обличчі.

Ось вони і зайшли до класу.Вчител привіталась з усім класом,та придставила Вероніку.
Знайомтесь діти це Вероніка,їй 16 років.Тепер вона вчиться з вами в класі.Та раптом у коас заходе хлопчисько.Вероніка зрозуміла то що це....