Проживаючи це життя

❄️❄️❄️

Where You Are – Tommee Profitt, Mike Mains

Чимін почувається головною героїнею головним героєм серіалу, банальний сюжет якого зрозумілий із першої серії. Чому саме головним? Адже, як йому здається, він позбавлений харизми та чарівності, не виділяється ані зовнішністю, ані чимось ще. Все просто: головні герої, зазвичай, якраз ніякі. Абсолютно пересічні люди, які думають, що знають про цей світ найбільше, неймовірно добрі й прості. Насправді не знають нічогісінько, а їхня доброта і простота схожа на наївність і дурість. Інакше навіщо другорядні персонажі зі шкіри випинаються, щоб відкрити їм очі та наставити на правильний шлях?

І Чимін саме такий – головний герой – весь із себе правильний тишко. Вдома в університеті. Тільки ось другорядного героя – справжнього друга – у нього немає, бо для оточення він нецікавий, і співрозмовник із нього ніякий. Його цураються, а він зайвий раз не лізе. У свої вісімнадцять жодного разу не мав досвіду стосунків, щоб зрозуміти, як це бути з коханою людиною. Та, враховуючи що він не готовий комусь довіритися, впустити до серця, дозволяючи там хазяїнувати та розпоряджатися ним, ніхто і не з'явиться. Адже так легше? Жодних турбот. Жодних проблем. Жодних страхів, що сьогодні з тремтінням візьмуть твою руку, а завтра невимушено відпустять її чи, що ще гірше, обрубають по саме плече. Ніяких горезвісних метеликів у животі, які однієї миті можуть замість спокійних польотів влаштувати хаос всередині. Чиміну все це не потрібно: там і без них суцільний безлад панує. Нехай краще залишаться нешкідливою лоскотливою гусінню, що лише рідко нагадує про бажання відчувати чуже тепло.

Стоячи перед великими дзеркалом з масивною позолоченою рамою, хлопець поправляє чорну краватку, надіває жовту хутрову жилетку та накидає поверх неї коричневе пальто. Хоч би ніхто не помітив маленьку емблему «LV», вишиту золотим нитками поряд з нагрудною кишенею. Внутрішні ярлики встиг відрізати. Він терпіти не може всю цю мішуру, яка прикрашає не тільки дім у новорічні свята, але і всю мішуру на членах своєї родини, котрі змушують і його виглядати відповідно. Йому щастить, що деякі брендові речи, окрім логотипів, нічим не відрізняються від звичайних, не менш якісних та гарних.

Не потрібно його одногрупникам знати про фінансове становище хлопця, бо не для цього він займався, не стуляючи очей вночі, щоб вступ на бюджетне відділення юридичного факультету вважали заслугою його матеріально забезпечених батьків. Тим паче враховуючи, що ті ніколи не мріяли про сина, який збирався працювати в маленькій конторі чи ставати «клерком» у невідомій компанії під керівництвом чужого дядька, коли у них власна компанія, що кожного року квітне, розширюється. Про яку адвокатську діяльність йдеться, якщо син повинен зайняти крісло батька? Чимін ці думки не поділяє, але і не намагається переконати, тому що з його рідними зробити це, на жаль, неможливо, кожен у будь-якому випадку залишиться при своїй думці.