Пройшов тиждень. Пей вів себе слухняно , злився але не зривався на медсестрах. До нього приходили Райлі і Ліза від Аванні він відмовився. Ти працювала в новій лікарні але сумувала за своєю лікарнею за пацієнтами адже тут пацієнти були не такі як в тій лікарні. Що ранку і що вечора ти дзвонила подругам і питала за Пея.
Ранок ти проснулася зробила ранню рутину переділася зробила макіяж. Сьогодні ти повертаєшся.
*Пов Пея*
Я проснувся прийняв душ переодівся і став чекати на їжу і таблетки. я стояв біля вікна двері відкрилися я повернувся і побачив її... Я побачив свою Т/ішу.
Пей: Т/і ти повернулася.
Пей підійшов до тебе і міцно обійняв.
Пей: я скучав за тобою.
Т/і: і я малиш Пей.
Ви обіймалися дуже довго.
Т/і: тобі пора пити таблетку.
Пей: угу.
Він поїв випив таблетку. Ти була в шоці.
Пей: ти чого ?
Т/і: ти сильно змінився за цей тиждень.
Пей: хаха дурочка.
Т/і: а нє ти той самий Пей. Ти зібрала посуд і вже хотіла йти но Пей тебе зупинив.
Т/і: ти щось хотів?
Пей:да. Я не хочу щоб ти йшла. Побудь зі мною.
Т/і: давай я занесу посуд і прийду до тебе?
Пей: буду чекати. Ти ж прийдеш точно?
Т/і: прийду.
Ти вийшла занесла посуд і зустріла подруг.
Рі: ааа Т/і ти нарешті приїхала.
Лі: як ми скучали за тобою.
Т/і: і я за вами скучала.
Лі: і не тільки ми скучали а й Пейтон. Він сам не свій був. Весь час питав про тебе.
Т/і: знаю. Він сьогодні попросив щоб я побула з ним.
Рі: ого сильно хлопець скучив за тобою.
Т/і: а ой пора йти до нього ато образиться. А мені це зараз нідо чого це.
Рі: йди дома розкажеш як нова лікарня..
Т/і: звісно.
Ти взяла ноутбук і пішла до Пея.
В палаті*
Пей: де ти так довго була?
Т/і: пробач затримали.
Пей: що в руках?
Т/і: ноут можем подивитися фільм.
Пей: давай
Ви сіли на ліжко і вибрали фільм і почали дивитися його.
Пов*Пея*
Фільм закінчився я подивився на Т/і яка мило сопіла в мене на плечі. Я обережно переложив її на ліжко накрив ковдрою і ліг коло неї обійнявши дівчину я заснув.
Пов*т/і*
Я проснулася в теплих обіймах Пея. Мені було дуже тепло і я не хотіла навіть рухнутися щоб не розбудити Пея. Але я не витримала обережно вийнявши руку я почала гладити його м'ягке волосся крізь сон він ніжно посміхався.
Я продовжувала його гладити пройшла година проснувся Пей.
Пей: ммм ми заснули?
Т/і: да.
Пей: я ще так міцно не спав. Ти посміхнулася тут забігла Райлі.
Рі: Т/і терміново там твоєму одному пацієнту погано.
Т/і: йду.
Вона вийшла
Т/і: пробач малиш Пей мені треба йти но я обов'язково прийду ще.
Пей: буду чекати з нетерпінням.
Пов*Т/і*
Ми прибігли в палату і почали успокаювати буйного пацієнта но в нас нічого не вийшло ми покликали санітарів ті тримали його а ми вкололи йому заспокійливе. І він заснув.
Поки ми втихомирили його пройшла дві години. Тут ще в одного пацієнта напад. Пройшло ще дві години. Ти прийшла до Пея. На годиннику 23:00. Світло було виключене ти подумала що він спить тому хотіла виходити но тебе зупинив голос Пея.
Пей: ей я не сплю.
Ти підійшла до нього.
Т/і: чому ти ще не спиш? М?
Пей: після того як поспав з тобою самому спати не хочеться. Тей я чекав на тебе.
Т/і: хм і як мені допомогти тобі заснути. Ну давай розкажу історію?
Пей: хах ну давай.
Ти лягла поруч з ним він поклав тобі свою голову на коліна ти почала гладити його м'ягке волосся.
Т/і: ну слухай
( історія вигадана автором).
Т/і: Жила була дівчина по імені Аліса і була в неї одна бабуся та одна подруга. Вона була нещасна батьки загинули в школі її гнобили. Та одного разу все змінилося . Ранком дівчина проснулася сходила в душ оділася та пішла в школу. Хоть її і гнобили але вона любила ходити в школу. Після очередного гнобіня дівчина в текла. Вона прийшла в закинутий парк вона часто туди приходила коли хотіла побути на самоті. Вона сіла на лавку і почала плакати. Тут до неї підсів хтось. Вона підняла голову і побачила красивого брюнета.
Незнайомець: нез
Аліса: ал.
Нез: чому плачеш?
Алі: не твоє діло.
Нез: чому так грубо?
Ал: чого тобі своїх справ не має?
Нез: просто цей парк закинутий сюди ніхто не ходить а ти ходиш сюди кожен день.
Ал: звідки ти знаєш.
Нез: я тут часто буваю і бачив тебе але не наважився підійти.
Ал: тебе як то звати?
Нез: Алекс а тебе ?
Ал: Аліса.
Але: так що сталося?
Дівчина розказала всю історію свого життя Алексу хлопець уважно слухав дівчину.
Ал: ось так якось.
Але: розумію в мене теж життя не малина.
Ал: а ти чому тут?
Але: в мене теж немає батьків я їх не бачив з народження. Я з дитячого будинку батьки відмовилися від мене ще коли мені був тиждень.
Ал: жах.
Дівчина обійняла його. Він обійняв її взаємно.
Вони обмінялися номерами телефонів.
Пройшло з того часу пів року. Хлопець і дівчина спілкувалися між собою і стали найкращими друзями....
Ти подивилася на Пея той солодко спав. Ти накрила його ковдрою, поцілувавши брюнета в щічку.
Т/і: добраніч малиш Пей 💓
Ти вийшла з кімнати.
