Гірка солодкавість

– Боже, як Спартак сексуально п'є воду! Як же він це робить! – вигукнув Женя і відхилився на спинку крісла, спостерігаючи за Спартаком. Той саме допивав воду. Останні краплини стікали вниз по стінках пляшки, адамове яблуко опускалося при ковтанні, а Женя подумки ловив серцевий напад кожен раз, німо молячись, щоб ніхто з авдиторії не помітив його знервованості.
– Я знаю, – опустив пляшку Спартак і підморгнув товаришеві правим оком, яке було частково приховане від камери, так, щоб це підморгування помітив лише Женя. Той саме намагався привести думки в порядок і повернутися до теми обговорення, проте ось це підморгування знову вибило його з колії. Він театрально прикрив очі рукою, виграючи собі кілька зайвих секунд часу і намагаючись викинути побачене з голови хоча б на час подкасту. Зрештою, він розправив плечі, подивився навпроти та усміхнувся, дивлячись прямо в очі своєму товаришеві. Попереду лише пів години, треба зосередитися на виступі.

***

– Як тобі сьогоднішній подкаст? – запитав Спартак, поки вони з Женею йшли до машини з речима. Напарник сіпнувся, наче винирнувши із своїх роздумів.
– Дуже класно, правда. Ніколи не перестаю дивуватися тому, який ти розумний дядька, – він був радий побачити усмішку Спартака. – Кожного дня дізнаюся все більше про тебе, наче ми і не дружимо досить довгий час.
– А ми точно дружимо? – запитально підняв брову Спартак, поглянувши прямо Жені в очі. А Женя аж завис. Що за питання? Невже той щось підозрює? Спартак засміявся і паралельно відчинив дверцята машини:
– Та шо ти ото, боже, я жартую. Бачив би ти своє обличчя. Сідай.
– Ну і жартики у тебе, – буркнув Женя, сідаючи в машину і намагаючись вгамувати легкий тремор рук. Він не готовий до таких питань. Ніколи не буде готовий, наскільки б жартівливими вони не були.
– Мені здавалося, що ти вже мав би звикнути до такого після всіх подкастів, де ми буквально розповідаємо про дикий секс між нами.
– Та секс і стосунки – то ж абсолютно різні поняття, та й узагалі, до чого я зараз це кажу, коли у нас з тобою ні одного, ні іншого? – браво, Женя, підпалив свою дупу трохи.
Спартак повернувся до Жені з найхтивішим виразом обличчя, який тільки міг би бути і спитав:
– А хотілось би?
Через секунду в нього полетіла пляшка води з крикнутим навздогін "Спартак!". Той засміявся і відвернувся, зосереджуючись на дорозі. В авто було темно, тому Женя ну ніяк не міг побачити посмішки, яка була на обличчі у товариша, поки вони їхали додому.