Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 19

Вінсент 30 років

Я стою на ринзі, б'ючи суперника та інколи блокуючи його удари. Я не знаю його, а він мене. Ми на рівні і по силі, і по майстерності.

Я не жалію сил, але кожен мій удар блокують.

Перед моїми очима з'являється мертві очі Лівії. Я закриваю очі і роблю нові удари.

Моральна біль переходить у фізичну і схоже, я вже не блокую удари суперника.

Далі переді мною з'являється лице Діни, вона налякана, сама, після побиття батька. Один момент з її життя від якого я був в щоці. 

Діна 21 рік

Я уже години дві, а може і більше, лежу на холодній підлозі, витираючи сльози з щік.

-Чому? – питання пошепки злітали з моїх вуст – Я виговорилась, але це брехня, можливо

Я повільно встаю і стаю напроти дзеркала вдивляючись у своє лице. Очі були червоні від сліз і ще туш потекла.

В один момент, я скидаю все, що стояло на раковині. Скляний стакан для щіток розбивається на дрібні шматочки і я нагинаюсь, взявши один із найбільших уламків в руки.

Скельце гарно виблискувало на світлі підсвітки і ніби манило, але я просто викидаю ого в смітник, як і решту уламків.

Потім я декілька разів вмиваю лице і плетусь в кімнату.

Повільно опустившись на ліжко, я обіймаю себе руками, притискаючи ближче його футболку до себе. Наче відчуваючи його поряд.

Я старалась заснути, але ніяк не виходило

***

Через годину я чую як відкриваються двері і хтось іде в ванну, увімкнувши світло.

Я повільно піднімаюся з ліжка в іду туди ж. Впершись в дверний косяк, я чую лише фразу:

-Чого не спиш? – запитує брюнет вмиваючи лице і я бачу як прозора вода помалу фарбується в червоний

-Не спалося. Що сталося? – я підходжу ближче і обережно беру його лице у свої руки оглядаючи його –У тебе губа розбита – повільно провівши подушечкою пальця по ній, кажу я

-Я знаю

-Чому?

-Чому що?

-Чому вона розбита? – я стикаюся з його синіми очима в яких бачу образу

-Та таке