Кожен день на повторі
Робота, дім, сон
Тяжкість, не дає прожити життя
Джи так постійно живе, точніше проживає
Кожен ранок, надії що щось зміниться, та він сам сил не прикладає і не стараєтся
Йому здаєтся що згниє він у своїй квартирі, палати разом з нею буде
Але мрії залишуются мріями, знову починаєтся ранок
Джисон годину лежить і тільки потім встає збиратися, всю годину він придумував історії, силуети які допоможуть йому, та сьогодні щось змінилося, думки його були всі у хлопці, красивому, з ніжним волосям, йому він снився, все було так прекрасно, та його лице в кінці пропало, це було схоже на якийсь ужас
Хлопець у вісні сказав "Я ще прийду до тебе кохання моє"
*Кохання моє? Що за фігня* подумав Хан та пішов готувати каву
На роботі все було як завжди, всі кричать, всім все не подобаєтся, вони гадають що головні та це так вбиває
Хан підійшов до зупинки, та почав чекати свій автобус і замітив, цікавого хлопця, він йому когось нагадував, але кого....
Джисон не розумів, сидів і думав та тут уже приїхав його автобус, він швидко забіг і тут різко згадав та двері автобуса закрилися
Як тільки він подивився на хлопця, той стояв і з усмішкою йому махав рукою
*А, що.. це було? Можливо мені здалося.... та це доволі моторошно*
Приїхавши додому Джи побачив записку біля дверей
ВИ ЧИТАЄТЕ
Без лиця
FanfictionПару днів Джисону снится один і той же хлопчина Раптово він його знаходить Але Хану парубок під іменем Лі Мінхо здаєтся дивним Можливо перше враження правдиве?
