Привіт!
Мене звати Т/и мені 14 вчуся в 9 класі. І я хочу розказати вам свою історію. Як я думала шо це був сон.... Но це було далеко не так...
Все почалось з простого ранку. Понеділок теплий і сонячний. Як не як уже середина весни , квітучий квітень. Я встала і зібралась в школу. Якщо чесно мало шо пам'ятаю. Тіму пропустим цю частину ну.
І наступив вечір. Я підготувалася до сну. І лягла спати. Саме тут починається історія......
Я закрила очі і провалилася в сон...
Я відчуваю як по справжньому провалююсь....
Падаю....
СТОП!!!!Я ПАДАЮ!!!!
БаБаХ!!!
Я не відчула болі коли впала. Відкривши очі я побачила небо. Піднявшись на лікті і все оглянувши зрозуміла шо я в лісі. Співали пташки було чути як вітер розвіював листя на деревах і траву навколо мене. Це всіляко спокій і гармонія з цим лісом. Коли я сіла то замітила ,що я не в тій одежі якій лягала спати.
Вона була похожа як в середньовіччі.
Я що в середньовіччі!!!!
Так ну вона ніби нормальна і не тисне. Зараз я її опишу.
Почнімо перше з взуття. На мені були чоботи до колін які зашнуровували шнурками, а на верху ременем. Там де були пальці було як ніби металеве , навіть не знаю як пояснити. Хе-хе. Ці чоботи були на низькому підборі ,що тоже був з металу? Я залізна людина!
Далі у нас штани чи то шорти? На правій нозі штанина була довша і була захпана у чоботи. А ліва була набагато коротша і виглядала як ніби від шортів. Якщо би я стала боком то хтось говорив , що я в шортах , а хтось , що я в штанах. Хах прікольно!
І ше на правій нозі було як ремні , але вони були м'якші і тонші ніж на чоботях.
А на поясі був ремінь. Скільки буде тих ремнів? А до ремнів була прикріплена як накидка нище колін з лампасами. Оце так одежа. Мені подобається! І ше на кінцях тих лампасів були як металеві ромбики. Які додавали вагу лампасам , щоб вітер ними так не віяв.
Ше була маленька сумка через плече. В якій лежав запасник. З ручкою? Хмм а хіба в середньовіччі не писали пером. Значить я не в середньовіччі.....
Но тоді де?????
Я ше не розказала шо було на верхній частині. На ній було як худі чорного кольору, але рукавами до ліктів і без великої кишені.
На руках були рукавиці до локтві , тоже чорного кольору. Вони були тільки на два пальці. На мізинчик і безіменний пальці.
І встала на ноги і оглянувши. Я побачила шо стою на витоптаній дорозі. Стороною якою я повернута лицем , дорога вела в середину ліса . Це було видно по тому , що дерев ставало більше з кожним кроком. Тому я повернулась і стала іти в іншу сторону. І це було правильним рішенням. З кожним моїм кроком дерев ставало рідше і рідше. Значить я вибираюсь з того клятого лісу.
Но біло одне но...
Коли я стала іти до виходу мене не покидали відчуття, що за мною хтось стежить....
Хммм....
Може здається??¿¿....
І нарешті кінець лісу. Я вийшла на галявину. На якій був просто величезний білий замок
!!!!БАМ!!!!!
Мене вдарили чимось холодним і тяжким......
Я відключилась.....
◇♡Кінець 1 глави♤♧
ВИ ЧИТАЄТЕ
○•°Мої прекрасні сни #@Гра Почалась@#°•○ (13 Карт)
FanfictionІсторія про то як дівчина по імені Т/и заснула і попала в магічний світ 13 карт.