23

22 6 1
                                    

- А тепер трохи зігни коліна... - сказала Шананет. Вона лишалася строгою, попри те, що мої ноги нещадно тремтіли. - Ще трохи... Гаразд, молодець. Це все.

- Ух! Це так важко.

Щиро кажучи, мене здивувало, наскільки складно вітатися відповідно до етикету імператорського палацу, будучи при цьому дитиною. Хоч я вживала багато поживних речовин та добре спала, все ще була меншою та слабшою від однолітків. Мені бракувало міцних м'язів, тому навіть для виконання такого простого руху довелося докласти чимало зусиль.

- Це складніше робити повільно. Поглянь, як це робиться, Тіє.

Шананет підвелася з місця та встала переді мною. Вона зігнула праву руку, торкаючись долонею серця, а лівою ледь припідняла спідницю. А тоді, піднімаючи голову, вона зігнула коліна, відвівши праву ногу назад.

Це було формальне вітання, яке аристократи з давніх-давен виконували в присутності Імператорської родини. Цей звичай існував ще з часів заснування імперії, хоч з часом і став трохи більш гнучким: тепер не всіх членів імператорської родини необхідно так вітати. Але з імператором, імператрицею, кронпринцом та кронпринцесою, безумовно, варто було дотримуватися формальностей.

- Так елегантно... круто.

Шананет виструнчилася, а я поплескала її ґречним рухам. Схиляючись в імперському вітанні, вона була схожа на лебедя, що розправляє крила.

- Як тобі це вдається?

Мені справді хотілося знати секрет її шаленої елегантності.

Шананет розсміялася та торкнулася пальцем мого носа.

- Практика.

- А...

Гей, це майже та ж ситуація, як коли я вступила до Національного Сеульського університету, а в результаті вчила все сама по підручниках.

Я надула щоки.

- Без жартів, цього можна досягнути тільки практикою. Особливо, якщо у тебе слабке тіло. Інакше рухатимешся, як суха гілка.

- Гаразд...

Шананет мала рацію. Мене теж хвилювало, що я успадкувала слабку статуру батька, тому я особливо добре їла та спала, але це майже нічого не змінило.

- Ви ще довго?

- Мамо, ми хочемо пограти з Тією, - нили близнюки, лежачи на дивані.

В цьому житті я стану ВолодаркоюWhere stories live. Discover now