Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 35

Вінсент 30 років

Через декілька хвилин він заходить слідом, а я сідаю за стіл

-Якого ти дозволив їй собою маніпулювати? Вона Кастільйоне! Не Корлеоне! І ти не повинен її слухати.

-Ти сам себе чуєш? Як ти раніше казав, якщо вона Кастільйоне це не значить що вона не людина. - огризнувся брат

-Так я казав таке, до того поки зрозумів хто вона насправді

-Говори, що хочеш і роби, що хочеш, я не перестану її підтримувати навіть, якщо ти прикінчиш мене за це.

Яка відданість, невже вона змогла отримати її всього за декілька днів?

Як тільки я хочу відповісти, за його спиною голосно закриваються двері і в кімнату заходить уже переодягнена Діна.

Карі очі настроєні вороже, губи підведені вишневою помадою, яка була майже чорною, були міцно стиснуті, а руки складені одна над одною під грудьми придавали її образу ще більше холодності, хоча насправді відчувався вир емоцій в середині цієї дівчини.

-Массімо, можеш іти - холодно каже та дивиться на мене

Брат переглядається між нами, а потім все ж таки вирішує піти.

-Що ти собі дозволяєш?- запитую підходячи впритул. Її погляд був все тим же злісним і ненависним до мене

-Массімо не винен, що допомагав мені. Це я його попросила - швидко заговорила Діна

-Може ти ще попросиш його себе трахнути, раз ви так зблизились - огризаюся до неї я

-Якщо продовжиш ставитись до мене непотребу, то попрошу - посміхнувшись, сказала та

-Я ставлюсь до тебе як до непотребу? - перепитую - Ти ще не знаєш як це

-Ти впевнений, згадай хто моя рідня - тепер уже з сумною посмішкою
проказала

-Купка ідіотів

-Мг і скоро ці "ідіоти" розпочнуть війну, через тебе - зауважила брюнетка

-Ну не через тебе ж. Вони тебе навіть не шукають. Їм все одно на твоє існування. Навіть твоєму любому дядечкові - правдиві слова зриваються з моїх вуст

-Хай так, але їм і до цього було все одно. Я звикла що нікому не потрібна. Я звикла бути одною. Самій стояти на захист собі. - вона набирає побільше повітря в легені - Але у мене є люди, які мені не байдужі, хоча це дивно. Я готова робити все і роблю все задля їхнього ж трясця життя, а вони цього не помічають. Ці люди здаються ворогами, а насправді найкращі друзі і... - вона замовкла

Ми декілька хвилин стоїмо в тиші, а потім Діна каже

-Я піду - дівчина відвертається від мене і хоче іти

-Стій - я хапаю її за зап'ясток і притягую назад до себе - Ти потрібна мені! Трясця поміть це! Кожен мій божевільний та нерозсудливий вчинок захищає тебе, оберігає

Я замовкаю і помічаю як її уже вподобані мною карі очі дивляться на мене зі сльозами

-Так, Діна, ти небайдужа мені, але потреба в дистанцію набагато привабливіша, для твого ж захисту. Я занадто гнилий для тебе, а ти занадто світла для мене

-Це не так - шепоче та - Я не.. я не ангел і ти це знаєш. Я настільки ж гнила, як і ти

-Це не так

-Так - киває дівчина - я вбивала, вбиваю і вбиватиму, заради свого захисту, заради...заради твого життя

Я хочу відповісти, але в кімнату вривається дуже знайома особа і вільними кроками наближається до мене, а потім впивається в мої губи