Вчителю, вам не втекти

Я також тебе люблю, крихітко

- Досить! — все ж таки вирвавшись, Те підвівся на ноги. — Забирайся з мого будинку! Зараз же! — наказав омега, лякаючись.

Техьон бачив, яким злим був альфа, але залишатися з ним наодинці в здоровому глузді омега не хотів. Хтозна, що може зробити підліток. Так, будучи під впливом гормонів і неадекватно поводячись, наче то зовсім не він керував собою, Те навіть не звернув на це увагу, але з тверезістю розуму приходить і жах усвідомлення. Вірити словам Чона не можна — все тіло омеги кричить про дуже активну течку. Звідки йому знати, що школяр не обдурив і не взяв його, поки той був у відключці? Омега не міг спокійно дивитися на молодшого, не міг виносити його присутності поряд. Чому природа так покарала омег, що ті втрачають глузд в період тічки?

Вигнавши хлопчиська, Техьон не міг спокійно зітхнути якийсь час, прислухаючись до тиші. Коли стало зрозуміло, що розлючений альфа таки точно пішов, Кім заліз під ковдру і розплакався. Чому все найжахливіше відбувається з ним? За що його карають Чон Чонгуком? А ще те дивне та страшне відчуття безсилості та безпорадності... Те не розумів, чого його організм так реагує саме на Чона, а внутрішній омега готовий підчинятися малолітньому альфі навіть без прямого наказу. Це лякає і дуже не подобається хлопцю. Навіть, якщо згадати інцидент в класі, коли Чон помітив його – внутрішній омега наче тільки цього і чекав, віддаючись повністю у волю альфи. Іноді здається, що це не він приймає рішення, а внутрішній омега отримує весь контроль над тілом та розумом, приймаючи такі згубні рішення. Чи належить це тіло йому? Можливо, він просто заручник свого внутрішнього омеги... І тепер весь світ дізнається, що він піддався та чинить таке безчестя з неповнолітнім.

Думки не давали спокою, розпалюючи почуття розпачу, тривоги, жалю до себе та безвиході. Як омезі тепер повертатись на роботу? Що про нього подумають колеги? Адже вони відразу помітять на ньому запах школяра. Що йому говорити у своє виправдання? Як поводитиметься Чон? Думки про роботу тільки посилили панікуючо-розпачливий стан Техьона, котрий і так плакав.

Лаючи себе і ридаючи від усіх почуттів одразу, омега провів кілька годин. Потім він все ж таки взяв себе в руки і зателефонував директору. Потрібно було щось вирішувати, доки Чон Ільхун не записав його до списку безвідповідальних прогульників.