Раптом

81 12 3
                                    

На наступний день Ацуши не з'явився на роботі.Дазай вже на автоматі поїхав додому до хлопця, прихопивши із собою і Акіко, що теж розпереживалась.Але, вдома його не було.Телефон лежав на тумбочки ліжка, а ліжко було не застелене. На столі лижали:книга, щоденник, склянка з ручками та олівцями, і ноутбук на якому приклеїна наліпка з котиком.

Вже за кілька годин всі сиділи в конференс залі, а посеред столу всі ці речі.

-Рампо-саан, зараз взагалі не час для обіцянок-вмовляли  його пів агенства.
-Ні-куштуючи щось, що зараз навіть смаку не мало.Він то знає, з чим зв'язане раптове зникнення Накаджими, але навіть він не знає всієї картини.Цього навіть він зрозуміти не може.

-Агх-застогнав Дазай.
-Рампо-хотів вже щось сказати директор як
го перебили
-Ні і крапка.Я пообіцяв, тимпаче це дуже нашкодить агенству.Вся ця історія надто вже каламутна, і я не дозволю і вам туди влазити.
-....-всі розуміли, ці слова не пусті слова.Останій раз коли Рампо попереджував вони за це поплатилися.Тому зараз ніхто не суперечував.

-Але невже ми покинемо Накаджиму?Невже..
-Так Кьока.Якщо ти ЦЕ так  називаєш, то так.Він впорається з усім сам, але якщо туди вплутаємось ми...Не  солодко тоді буде всім.Повірте ви просто не розумієте в, що можете вляпатись.-проказав Едогава та вийшов - залишивши всіх в тиші.

Всі сиділи та боялись зайвий раз вдихнути.Їх "кіт" зараз хтозна де, а їм забороняють навіть втручатися.

_____________
От
Хи не кидаця тапками за те шо мало😊

Зниклий без слідуWhere stories live. Discover now