Леді холодних куль (Стара Версія)

Розділ 39

Вінсент 31 рік

Невже моє жабеня знає відповідь на питання, яке не давало мені спати останні 11 років.

Але її перебиває один із моїх братів, а саме Рімо.

- Вінсент, біда. Підірвали правий берег, а ще викрали корабель зі зброєю - швидко промовляє той

- Хто? - грубо запитую я

- "Каморра" - відповідь, яка злить мене ще більше

- Я їду до неї, вже - повідомляю я і іду до машини, навіть, не слідкуючи чи пішла за мною дівчина

***

Не передягнувшись я приїхав туди, де зараз стане на одну особу менше. Я спеціально не повідомляв, що їду.

Хай знає сучка, що зі мною ігри погані

На диво, ворота нам відчинили, тому наша машина легко проїхала подвір'я та зупинилась біля фонтану. Коли я був підлітком батько час від часу возив мене сюди, щоб познайомити з, на той час, найкращим другом та союзником - Домініко В'єрі ( який також був чоловіком тієї самої Леонори В'єрі)

Виходячи з машини, поправляю чорний костюм та перевіряю сховані в кобурі пістолети. Рівними та впевненими кроками заходжу в середину, обминаючи до зубів озброєних солдатів. Це ще раз показує, що перед цією жінкою всі чоловіки падають до ніг, але хай не думає, що я зроблю те саме. Ні. Я сам заставлю її повзати піді мною та приносити вибачення за все, що вона скоїла. Чи допоможе це моїм людям? Ні. Чи я збоченець? Однозначно.

Рімо тільки вийшов із машини та одразу прибіг до мене.

«Вірна собачка» - пронеслось у мене в голові

- Вінсент, прошу тільки без фанатизму. Як Дон до Донни. Без...- але я його перебиваю

- Рімо, я не маленький хлопчик. Я -Дон, тому, будь ласка, стулися! - грубий наказ. Що поробиш? Зараз такий час.

Після моєї фрази він мовчки, опустив голову, не бажаючи продовжити спір. Але я не зважаю на нього, в мої голові зараз стільки огидних фраз для цієї йобаної В'єрі, що важко порахувати.

Коли ми заходимо в гостьову нас зустрічає Оттавіо зі своєю сестрою Вітторією, які мило спілкувалися, попиваючи чай на дивані

- Де вона? - мало не випльовуючи ці слова, кажу

Обоє по-дурному дивляться на мене, а потім я чую за свою спиною стук каблуків, дуже-дуже близько