Ставте зірочки я буду рада такому подарунку.
Сказав до Фелікса Джисон.
Фелікс сидів з сумним виразом обличчя.
- розказуй не бійся ми тебе вислухаємо.
З турботою і переживанням сказав Джисон.
- ну мене знов чуть не побив Хьонджин...
Джисон встав з дивана і підбіг до Фелікса.
- так! Все добре?!
Почав оглядати Фелікса з ніг до голови.
- та все добре він мене не тронув.
Джисон подивився прямо в очі Феліксу. З не довірливим поглядом.
- точьно...
- та да. Сядь на місце і я все розповім.
Джисон вернувся на диван.
- короче я сам толком не зрозумів що сталось. Но він вже хотів мене вдарити і тут прийшов чянбін а потім чянбін уйшов і Хьонджин сказав що на цей раз мене не буде бити.
- єма... Тепер я нічого не розумію зазвичай ти приходиш весь побитий а зараз цілий і говориш що він тебе навіть пальцем не тронув.
З нерозумінням сказав Джисон.
- що в якому сенці весь побитий?
Здивовано спросив Мінхо.
- а точно ти ж не в курсі. Короче слухай. Ну цей Хьонджин він хуліган в школі фелікса, і ну Лікс щось йому не сподобався. Спочатку він обзивав його а потім почав бити но зараз сталось щось дивне він його навіть не тронув.
- ахуєть... Ти чього мені цього не розказував?
- ну часу якось не було розказати.
- ладно давайте не про мене давайте подивимося фільм краще?
Відволікши старших сказав Фелікс.
- Ладно ріл пішли.
- ага давайте.
Вони пішли до кімнати старших і сіли на ліжко.
- що дивитись будем?
- ну давай романтику або аніме?
Виділивши останнє слово сказав Хан.
- Я все розумію но я не по аніме Джисон "ти ж пам'ятаєш".
Сказав Фелікс з сарказмом бо знав що Джисон не пам'ятає того що він не любе аніме.
- а точьно я забув.
- ладно давайте романтику ніхто не проти?
Окликнувся Мінхо під час того як вмощувався на плечі у Джисона.
- так давайте я люблю романтику. А ти не проти?
Повернувши погляд на Джисона сказав Фелікс.
- та ні я не проти.
Через пару хвилин вони вибрали фільм і почали його дивитись. Після перегляду 2:00. Мінхо і Джисон вже мирно спали а Фелікс вимкнув телевізор і ліг біля них обнявши Хана як і Мінхо. Лікс швидко заснув ніхто не тривожив його сон.
Ранок 6:34
Лікс встав першим по скільки він не міг довго спати зазвичай він прокидався в четвертій ранку чи в п'ятій но на диво сьогодні прокинувся в шість мабуть іза того що він спав в обнімку з своїм найкращим другом. Він встав і пішов на кухню щоб щось приготувати на сніданок собі і самій милій парі в світі Мінхо і Джисону. Відкривши Інтернет він почав готувати млинці які дуже любив Хан. Коли Фелікс вже майже доготував відкрились двері з кімнати старших і звіти вийшов Мінхо який тримав на руках Джисона який ще повністю не проснувся.
- добрий ранок принц і спящя принцеса хи.
Хіхікнувши Фелікс обернувся до них.
- да ну тебе. І да хотів спитати коли в тебе уроки починаються бо можу відвезти тебе.
- я в другу зміну вчусь то уроки починаються в 12:00.
- ой вибач не зможу відвезти тебе у мене робота но якщо мене відмаже Хан то зможу відвезти.
- щя про все домовимся.
Фелікс підійшов до Джисона і почав тормошити його поки він не подивився на нього.
- Ліксі чьо ти хочеш?...
Сонним і дуже милим голосом промямлив Хан.
- можеш сьогодні сказати що мінхо запізниться на роботу?
- ага окей...
- і да вставай я дещо приготував для тебе.
Джисон швидко встав і подивився на стіл де стояла тарілка з млинцями.
- Ліксі дякую тобі!
Хан встав з дивана на який його поклав Мінхо. Він обняв Фелікса і чьмокнув його в шьочьку.
- нема за шо.
Мило посміхаючись відповів Фелікс.
Мінхо стояв біля стола і думав чи точно Лікс друг Джисона чи йому починати ревнувати.
- кх... Ем я тут є.
З ревнивою моською сказав Мінхо.
- ой точьно ти шо при свому хлопці мене цілувати він і обідитись може хехе...
- ой не обідиться він ти ж мій друг.
Джисон відлип від Фелікса і пішов в вану.
- ви точьно друзі?
- да точьно не бійся Джисон тебе любе більше всіх.
- ну ладно повірю на перший раз.
Після того як вони поїли і зібралися.
9:00
- Ладно іди в низ а ми скоро прийдем.
Сказав Мінхо по скільки Фелікс вже був готовий а він з Ханом ще збирався.
- окей тільки якщо вас довго не буде не обіцяю що я не подумаю дешо інше а не то що ви просто збираєтесь.
- ти ізвращуга мелкій іди поки живий.
Сказав Джисон ледь не засміявшись бо знав що Лікс так скаже.
- ой які ми грозні.
Відкривши двері Фелікс збіг по сходам в низ. Відкрив під'їзні двері зайшов на вулицю і почав їх чекати.
Вибачте за малу частину не було натхнення написати більше.
