Я був створений, щоб кохати тебе

Частина 1

Чонгук сидів у своїй кімнаті та роздивлявся фотографії, зроблені на полароїд. У навушниках грали Queen, та хлопець злегка похитував головою у такт музиці. Він дивився на дівчину, яку бачив вчора біля школи з подругами і сфотографував. Ненсі Робінсон усміхалась, тримаючи в руках книгу і дивлячись на дівчат, що стояли перед нею. Її усмішка була такою чарівливою, з милими ямочками на щоках, а блакитні очі так і випромінювали щастя, що неможливо було не задивитися. Дівчина була ніби лялька: у коротенькій спідничці, білій сорочці, жовтих кедах та із зібраним у високий хвіст золотистим волоссям. Чонгуку вона подобалась вже дуже давно, але хлопець так і не наважився підійти до неї та сказати банальне «привіт». І хай він був далеко не потворою, та і навчався добре, але дівчини в нього зараз не було, частково через те, що багато з них задивляються на хлопців, які грали у футбол. До того ж Чон так соромився та хвилювався поряд з нею, саме через це познайомитися їм так і не вдалось.

Двері в кімнату голосно відчинились, і всередину забіг молодший брат Чонгука. Він підбіг до нього та нахилився, побачивши фото. Гук стягнув масивні навушники та сховав фотографію за спиною.

– Зонову витріщаєшся на неї, – уїдливо промовив молодший та посміхнувся. – А вона гарна.

– Чого прийшов, дрібното? – невдоволено пробурмотів Чонгук.

– Дай плеєр. Ти обіцяв, – Югьом почав жалібно нити.

– Я багато чого обіцяв.

– Мамо! – вигукнув хлопчик, а Чонгук тяжко зітхнув та вимкнув плеєр.

– Тримай. Тільки спробуй знову втиснути кнопки, не дам більше.

Югьом застрибав від щастя та забрав у брата плеєр з навушниками. Чонгук похитав головою та піднявся з ліжка, роздивляючись на підлозі речі, які він так і не прибрав до кінця, якщо мати це побачить, то добре Чону не буде. Гук підійшов до магнітофона, дістав звідти стару касету поставивши нову. Улюблений гурт знову співав для нього, тільки не в плеєрі, а вже у кімнаті. Чонгук розвернувся та, злегка пританцьовуючи, почав прибирання.

Його кімната виглядала цілком звичайно для підлітка його віку, хіба що завішана плакатами відомих виконавців і героїв фільмів та набита різними цікавими речами, наприклад, синтезатором, дошкою для серфінгу, гітарою та купою коміксів. У Чонгука навіть був комп'ютер, за яким він проводив не так багато часу, як його однолітки. Чон віддавав перевагу живому спілкуванню, замість надсилання комусь повідомлень через повільний інтернет.