друга частина

49 4 2
                                    

     Зранку хлопець прокинувся від прекрасного запаху. Він увійшов на кухню. Старушка смажила млинці. Техьон сів за стіл.
– Доброго ранку, синок. Бери млинці. Чай зробити?
– Доброго ранку. Чай не буду, а млинці зараз візьму. Дякую вам.
–  Нема за що, синку.- стара усміхнулась
– А чому ви. Мене синок називаєте? - хлопець взяв млинець з тарілки.
– Ти дуже схожий на мого покійного сина.
– Ого, а що з ним сталось?
– Він втонув минулого року на Івана Купала - жінка дістала з шухляди в столі декілька фотографій. Хлопець на них дійсно був трохи схожий на Техьона. - Він пішов купатись в ніч з 6 на 7 липня і більше не повернувся. Його тіло так і не знайшли, тому я думаю, що він потонув. - Техьон розглядав лице хлопця на фото.
– Мені дуже шкода. Він не заслуговував такої смерті. А як його звали?
– Його звали Чонгук. Синок, я хочу тобі дещо подарувати. - бабуся протягнула дерев'яну шкатулку. Техьон відкрив її, він побачив всередині лежав кулон. - У спадщину кожному члену сім'ї переходить цей кулон у вісімнадцять років. Чонгук дуже хотів цей кулон, але він не дожив до вісімнадцяти, тому я дарую його тобі. - Техьон був шокований, його це трохи напружувало, але подарунок прийняв. Він одів його. Срібний кулон зі знаком сонця відблискував на грудях Техьона.
     Проходили дні. Наступив вечір 6 липня. Господиня одягнула на хлопця білу сорочку і коричневі штани, щоб він не так сильно виділявся. Вийшовши на вулицю було дуже не звично. Повсюди люди. Молоді дівчата біля річки вінки плетуть, діти бігають, кругом краса.
      Але Техьона чомусь манило в ліс. Тому він пішов туди. Він заходив все далі й далі до лісу. У кінцевому результаті хлопець вийшов до річки. Чомусь було дуже тихо. Та й на вулиці було темно і він хотів вже вертатись додому, але його увагу привернув віночок який плив по воді. Хлопець недовго думаючи заліз у кришталево срібну воду, щоб взяти віночок.
      Зайшовши у воду по пояс він взяв у руки вінок, який миттєво
розсипався залишивши колючу лозу. Тиша різко змінилась на спів, а у воді до нього почали пливти. Техьон хотів тікати, але його схопили та потягнули під воду. Хлопець старався врятуватись, але було марно. Його затягли занадто глибоко. Він відкрив очі й побачив лице того ж хлопця, що й на фото. Це був Чонгук. Техьон хотів було закричати але, наковтавшись води він втратив свідомість.
      На ранок рибаки сітками виловили тіло молодого хлопця.Тіло було трохи посинівшим.  На шиї була намотана колюча лоза, а у грудях дірка, та було відсутнє серце. На руці був намотаний срібний кулон.

🎉 You've finished reading Не ходи до лісу 🎉
Не ходи до лісу Where stories live. Discover now