Приїхавши, мене зустріли батьки і ми вирушили додому.
Ми поговорили, і я вирішила зайти до своєї кімнати. Скільки гарних моментів тут було, не зважаючи на те що я вже хотіла навчатися, все одно трішки було сумно.
Я почала збирати речі, їх виявилося дуже багато.
- і куди мені це покласти? Чому їх так багато, а одягти немає чого. Вічна проблема)
Через три години все було зібрано. Без сила я впала на ліжко ввімкнула телефон і побачила повідомлення.
☁️ А, ой. В всій метушні я забула написати Андрію. Все.....☁️
- ти де ?
Вже приїхала ?
Все добре?
Я переживаю вже.
- привіт
- привіт, все добре?
- так
- а чому ти не відповідала?
- трішки зайнята була.
- зрозуміло.
- не ображайся!
- тобто ти поїхала, обіцяла написать, і тільки через 4 години ти вирішила мені повідомити що все добре.
- ну вибач,вибач,вибач. 😽
- я навіть не знаю.....
- добре, знач вже вибач, якщо нічого не хочеш.
- я подумаю, а ти лягай спать.
- я ще не хочу.
- тобі завтра рано вставити, щоб раненько приїхать.
- ні, ми завтра їдемо спочатку в магазини. А потім ввечері або післязавтра вранці мене привезуть.
- 😪 я хотів тебе завтра зустріти,і провести день разом. Що мені тепер робить?
- зустрінуся з друзями.
- мені їх цілувать, обіймати? Провести романтичний вечір?
- так,тільки зробиш фото аззхх
- смішно.....я спать)
- цьомки 😘
- 😴
- значить так )
~ранок~
Вставши в 9:23, я зробила водні процедури, зібралася. І ми поїхали в магазини, купили все необхідне.
Ми справилися дуже швидко. І вже ввечері я була в дорозі в гуртожиток
- я скоро буду в місті.
-де тебе зустріти?
- чучуть пізніше, бо я їду з батьками.
- ну і?
- пізніше познайомишся. Я до цього не готова.
- ну добре. Напишеш, як будеш вільна.
