В цьому житті я стану Володаркою

34

- Я також прямую до Ґалагана, тож ходімо разом.

- Гаразд.

Не тільки я, а й діти довкола теж кивнули, переконані такою причиною. Щоправда, Лорейн усе ще виглядала так, ніби боялася, що Клеріван мене з'їсть.

- Гм... - на мить примружився він, ніби не зважаючи увагу на думку решти. - Що ж, тоді ходімо?

- Гаразд! - помітивши його погляд, близнюки підвелися зі своїх місць. - Бувайте!

Мов боючись, що Клеріван їх затримає, вони попрощалися і втекли.

- Па-па, Флорентіє. Бувайте, сере, - квапливо попрощалася Лорейн та пішла.

Бельзак, що чекав на сестру у дверях, глянув на мене й помітив Клерівана поруч.

Всі так його бояться.

Звісно, він мав дещо суворий характер, і погляд його гостріший, ніж у решти.

Я глянула на чоловіка. Не розумію їх. Так, він не посміхається та має холодний вираз, але Клеріван однозначно привабливий. Звісно, я здатна була зосереджуватися на лекціях, бо вони були дуже змістовні та послідовні, але також і тому, що Клеріван був гарний обличчям.

- Чому всі Вас бояться, сере?

Він знизав плечима.

- Не знаю. Гадаю, це просто пані особлива.

- Он як?

Клеріван не відповів, лише пішов першим. Я не любила бігти, намагаючись когось наздогнати, тому хода моя була повільною, мов я вийшла прогулятися. Він терпляче пристосовувався до мого темпу, розуміючи, що я не зрівняюся з дорослим у швидкості.

Ось, бачите? Він гарна людина.

***

Я стримувалася, але, зрештою, позіхнула. Двоє людей переді мною вели палку суперечку.

- Але тоді це більше не буде бізнесом, спрямованим на простолюдин, - невдоволено сказав батько.

- Цю ціну зможе собі дозволити простолюдин із певною сумою грошей, - невимушено відповів Клеріван.

- В тому і проблема, що лише люди при грошах зможуть дозволити собі наш товар.

- Основою цього бізнесу має бути якість, а не доступність.

- Якою б гарною не була якість, який від неї сенс, якщо люди не купуватимуть продукцію?