Тепло між ними

Епілог

Вечірка на честь перемоги вдалася. Було доволі весело, інколи сльозливо, проте затишно та по-домашньому.

Коул тільки закінчив розмову з батьком по телефону і, спустившись на нижній поверх корабля (саме там і була вечірка), побачив Нію та Джея, які прибирали. Уже починалася четверта година ранку.

- Усі розійшлися спати? – запитав Коул.

- Так, ми зіграли в камінь-ножиці-папір хто прибиратиме, і вгадай кому пощастило, - нив Джей.

- Вам допомогти? – запропонував Майстер Землі.

- Ні, дякую Коуле, ми впораємося, - відповіла Нія.

- Зачекай Ніє, якщо він хоче допомогти, чому не надати йому таку можливість, - Синій Ніндзя надто сильно хотів з цим покінчити.

- Насправді, я не так вже й хочу допомагати, - зізнався Коул. - Але якщо б ви погодилися, то вже гаразд....

- Дякую за чесність, друже, - саркастично відповів Джей.

Нія хихікнула та закотила очі, а потім глянула у вікно.

- До речі, не всі пішли спати. Кай уже хвилин 20 стоїть на палубі та витріщається на небо.

- Кай ще не спить? – Коул намагався стримати свою радість, адже вони з хлопцем ще не розповіли всім про свої стосунки, хоча пройшов уже тиждень. – Нууууу, раз вам не потрібна моя допомога, то я піду перевірю, що він там таке бачить на тому небі.

- Стій, ні! – Джей не втрачав надії на зайву пару рук для прибирання, але Ніндзя Землі вже вибіг із кімнати.

- Давай швидше, Джею, я спати хочу, - підганяла свого хлопця Нія.

                                                                ***

Коул вибіг на палубу, на якій у дійсності стояв Кай і дивився на нічне небо, яке поступово вже починало бути осяяне сонцем. Від одного погляду на свого коханого, Чорний Ніндзя розплився в усмішці.

- Я відчуваю твою присутність, Коуле, - промовив Кай та повернувся з радісним виразом обличчя до хлопця.

- Я помічав, що ти любиш дивитися на небо, але Нія сказала, що ти тут безперервно 20 хвилин... спати не хочеться? – спитався Майстер Землі.

- Трішки... але вже думаю зустріти світанок. Хочеш зі мною? – Червоний Ніндзя глянув у очі парубку.