💚ФоксТейл: збірник канон історії💚

💚Остання весна💚

‼️Історія цілком каконічна. Є згадки крові, насильства, та вбивство. Тобі Фокс не говорив, коли події відбувалися з Чарою в підземеллі, тому, допустимо що це було доволі давно, коли медицина не була такою продвиненою, окей?‼️

           Приємного читання.~

  В Водоспадьі, царила прекрасна тиша. Двоє дітлахів бавилися на краю ріки, у цьому прекрасному місті.

— Дивися! Це ехо-квіти! — Крикнув хлопчик скелет, вказуючи своїм вказівним пальцем на красиві голубі квітки.

— Ваув! — Захоплено промовила людська дівчина, підійшовши до скелета. — Які гарні! Навіть гарніші, ніж в татковуму саду.

— Справді? Як по мені, так навпаки. Немає нічого красивішого, ніж квіти, що вирощує пан Азґор. — Від слов хлопця, дівчина засміялася. — А чай від них, м-м-м,~ смакота!

  Дівчина дзвінко сміялася, інтонація юнака, сильно розсмішила її. Коли дівчинка заспокоїлася, вона усміхнулася, але її посмішка, була доволі сумною.

— Я на жаль, не можу скуштувати татковий чай... Мені чомусь зле від квітів. — Сумним голосом, промовила маленька.

— Зле? — Нахиливши голову у бік, перепитав хлопчик, на що дівчинка кивнула головою. — Так давай я про це скажу своему татові! Він вчений, обов'язково знайде ліки, і ти скуштуєш чай пана Азґора! — Бодряче вигукнув скелетик.

— А у пана Ґастера, буде на мене час? Я думала він зараз займається перевіркою роботи Ядра...

— А ми йому скажімо, що це терміново, і він тобі допоможе! — Взявши дівчинку за руки, юнак подивився їй в вічі. — А щоб тобі не було лячно, я та Азріель будемо поруч.

  Від дії почвари, у дівчинка, на щоках з'явилися легкі почервоніння. — С-справді?.. Дякую. — Посміхнувшись, подякувала маленька. На що хлопчик усміхнувся у відповідь.

  Поки дітлахи розмовляли, до них почала наближатися ще одна фігура, хлопчик. Хлопчик-козлик... Одягом як у дівчинки.

— Хей! Ви двоє! — Запихано промовило створіння. Прибігши, юнак почав відихуватися, намагаючись врівноважити дихання.

— Азі? — Здивовано промовила дівчинка, підійшовши до хлопця. — Щось сталося?

— Ага. Ви ж двоє пам'ятаєте про свято, в честь весни? — Піднявши погляд на других дітей, запитав хлопчик, на ім'я Азріель.