Поївши смачного брауні Фелікса всі пішли по кімнатах.
Ти переоділась в худі, яке ще швидше тобі дав Чан. І пішла робити всі водні процедури. Після цього ти зайшла до своєї кімнати та видихнувши все повітря з легень лягла на ліжко.
Ти дуже змучилась після сьогоднішнього дня. Ти все ніяк не могла забути про останні слова Кук Ду перед тим як вийшла з квартири. Після кожного згаданого його злого погляду в тебе були мурашки по тілі.
Після багатьох роздумів ти все ж таки заспала.
Ранок. Ти встала від того що Чан кричить і всіх будить. Ти вирішила не гаяти час і спуститись на низ.
-Доброго ранку) Бан Чан - доброго ранку Т/і!) Синмін - пенсіонери завжди так рано встають? - було ясно що він звертається до Чана. Бан Чан - та як ти воопше розмовляєш зі старшими? Ніякої поваги. - після цих слів він швидко побіг на молодшого. Синмін в свою чергу почав від нього втікати. Синмін - та я пожартував, хватить за мною бігти! - він вже не міг бігти тому сховався заді тебе. Бан Чан - ееей не ховайся заді Т/і! - Чан не хотів нічого тобі зробити тому він вирішив відступити. І перестав бігати за Синміном. Синмін - дякую, Т/і! -Я навіть не встигла нічого зрозуміти, що сталось? Синмін - та так невдачно пошутив) доречі доброго ранку! -Доброго! Бан Чан - так т/і збирайся. - все ж таки Чан не забув що ви мали піти в поліцейський участок. -Так я вже йду збиратись. Синмін - ви кудись йдете? Бан Чан - так ми йдемо по справах.
Після слів Чана ти зразу поспішила одітись ти мала рюкзак в яких було всього пару речей. Одівшись в:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ти почала спускатись на перший поверх до Бан Чана. - все ходи. Синмін - Т/і тобі не буде загарячо в кофті? На дворі дуже гарячо. -Ні, не переживай. Все ходи Чан.
Бан Чан вже заказав таксі коли ти переодівалась тому коли ви вийшли на вулицю таксі вже чекало на вас. Чан відкрив тобі двері після того ти сіла, а він за тобою.
По дорозі ти дуже переживала. Твій друг це замітив тому взяв тебе за руку. І після його дій тобі зразу полегшало. Коли ви вже приїхали попросили зачекати таксі. (я не хочу писати як вони це все робили тим більше я в тому не розуміюсь)
Ви вже вийшли з поліцейського участку. І ти сказала. - Чан ти їдь додому, а я трішки погуляю) Бан Чан - все гаразд? Може мені з тобою погуляти? -Ні, я хочу побути сама. Бан Чан - ну добре, тоді якщо що то дзвони! -Добре, я не довго.
Після того як Бан Чан сів в таксі ти пішла в парк. Зайшовши в парк ти побачила компанії друзів, пари які тримались за руки та цілувалися. «шкода що в мене такого ніколи не було. Я так само хочу(« - тобі було обідно що твій недо хлопець тебе ніколи не любив. Тільки но коли ти про це згадувала тобі хотілось плакати але ти стримувалась. Ще трохи погулявши ти вирішила піти додому. Щоб скоротити шлях ти вирішила піти через нелюдний переулок. Зайшовши в нього тобі хтось закрив рот і прижав до стіни. І це був...
