Найяскравіша посмішка

Та що ти кажеш,Лікс?

Теплі останні літні дні.Діти та підлітки проводжають літо як слід і готуються до шкільних буднів.Дорослі все так же ж зайняті роботою,для них канікул і не було.Таксі вже під'їхало до будинку,де юнак прощався з рідними.

-Мам,все буде добре,я впевнений.Як тільки я приїду,одразу ж зателефоную-заспокоював матір Фелікс.

-Любий..Обов'язково телефонуй,як приїдеш,одразу ж занеси документи в університет-продовжувала плакати жінка.

-Кохана,він на навчання їде,а не на війну,він давно не маленький і все знає,так,синку?-додався до розмови чоловік.

-І я про те!-згодився Лі.-бувай,тато-посміхнувся той і обійняв чоловіка наостанок.Потім він обійняв матір і залишалася ще одна людина.Маленька восьмирічнарічна дівчинка стояла з іграшковим зайчиком в руках і дивилася на свого старшого брата.-І ти маленька,йди сюди-посміхнувся юнак,присівши і дівчинка одразу ж підбігла з обіймами.

-Дзвони мені по відеорозмові,а то заберу в тебе твій телефон!-насуплено казала маленька.-я буду сумувати за тобою,навіть тоді,коли твоя кімната стала моєю..

-Хахаха,я буду часто приїзджати,а якщо батьки дозволять,то й ти зможеш їздити до мене по вихідних-сміючись казав брат.

-Я ловлю тебе на слові!-радісно сказала дівчинка.
Нарешті попрощавшись,Фелікс загрузив чемодан у багажник автомобіля і помахавши рукою наостанок,сів в машину, і поїхав.Батько взяв на руки дочку, поцілувавши дружину,направився назад додому.Дорога була далека, чотири години до Сеула від рідного міста Фелікса.Вивчившись на відмінно,хлопець зміг поступити на професію його мрії без жодних зв'язків,навіть при всій впливовості його родини,тому батьки гордилися ним.Фелікс змалку хотів бути журналістом і завдяки старанням,йому вдалося цього досягти.Краєвиди за вікном змінювалися з маленьких шумних містечок на тихі села.Їхати залишалося все ще багато,тож Лі дістав навушники зі своєї сумки і одягнувши їх,відкрив плейліст.Полиставши вверх-вниз,він зупинився на пісні Okay.Це була його улюблена,він обожнював в цілому цей гурт, слухав їх майже кожного дня і це ніколи йому не набридало.Тільки юнак розслабився та вимкнув екран телефону,як відчув вібрацію,а за нею й тихий звук сповіщення.Знову увімкнув екран.

*+1 нове повідомлення від лис*
Відкривши додаток,він вже читав маленьке повідомлення.
Лис:
Привіт!Як тільки приїдеш одразу напиши,зайдеш до мене на чай,обговоримо все,розповім про університет,згода?
Йонбок-а:
Тааак,звісно,я приїду вже сьогодні поки речі розкладу і все таке,дякую Чоні,я обов'язково пригощу тебе як тільки облаштуюся:)