— Знаєш, Юнгі-хьоне, я більше ніж впевнений, що хочу прожити з тобою все життя, — Чонгук з неприхованим щастям подивився на їх покупку: будинок за містом, про який вони так довго мріяли.
— Справді? І чому ж? — Юнгі якраз дістав останню валізу з авто, яка «ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВА ВАЛІЗА, ХЬОНЕ. ТАМ МОЯ КОСМЕТИКА ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ОБЛИЧЧЯМ, ЗРОЗУМІЛО?». І, чесно кажучи, в той момент у нього точно не було шансів.
— Тому що я знаю, що з тобою буду щасливим...
***
Знав би Юнгі, що їх довго і щасливо закінчиться через 10 років сумісного життя, то зараз би так не страждав. І не страждав би Чонгук.
Зараз Юнгі вже 38, Чонгуку 33. Вони разом вже 14 років, 12 з яких у шлюбі. Так, в Кореї їх свідоцтво про шлюб, яке було зареєстровано у Франції, простий папірець. Але для Юнгі і Чонгука це далеко не звичайний папірець. Та що там говорити, як тільки вони приїхали, Чонгук одразу ж вмістив його в рамочку і повісив на стіну та заборонив Юнгі навіть дивитися на нього.
Незважаючи на те, що суспільство не завжди приймало їхні стосунки, вони ніколи не дозволяли собі сумніватися в коханні один до одного. Зв'язок між ними був настільки міцний, що навіть тон голосу підвищити один на одного не було сил. В них було багато планів на майбутнє, яким, на жаль, не судилося збутися.
***
У Чонгука різко погіршилося здоров'я. Він так швидко схуд, що Юнгі навіть кліпнути очима не встиг. Постійний біль в голові, який тільки посилювався. Гук пив сильні знеболювальні, купа крапельниць, хибних діагнозів і невмілих лікарів, які робили тільки гірше. Чонгук згасав на очах, а Мін нічого не міг зробити.
— Юнгі-хьоне, пообіцяй мені, що ти будеш поруч зі мною завжди, — Чонгук вкотре після істерики тулився до Юнгі так сильно, наче в останній раз.
— Обіцяю, Чонгук-і. Я до останнього буду з тобою.
Терпіння Юнгі вистачило на місяць, після він плюнув на медицину в Кореї та повіз Чонгука в Німеччину до знайомого лікаря. Він був впевнений, що там йому дадуть відповіді на всі питання, і не помилився.
— Мін Юнгі-ші, мені шкода, але у Чонгук-ші рак головного мозку. І, якщо я не помиляюся, остання стадія. Я ще пораджуся з колегами щодо цього.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я обіцяв, що буду поруч
FanfictionВони обіцяли бути поруч один з одним до кінця, незважаючи ні на що. І Юнгі свою обіцянку виконав. Автор: _Olivia Sand_ Посилання на оригінал: https://ficbook.net/readfic/12154599 Перекладач: Веріо (тг: veri_o) Бета: Мінті Художник: Кіра (тг:@ssalth)