- Міш....я тебе люблю. - я тебе також. - поїхали по мороженко! - аахзахаха, ось що тобі потрібно. - та нє, єслі ти не хочеш, не нада. - я схожу. - дякую!!
Поки Міша сходив по морозиво, я приготувала вечерю.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Відкриваються двері - я вдома, а що так приємно пахне.....ммммммм в нас романтичний вечір? - так
З'ївши вечерю ми сіли на диван, дивиться фільм. Міша сидів обнявши мене. - Міш, я зараз. - ти куди? -щас прийду! Я пішла в іншу кімнату, де стояв подарунок для Міші.
Зайшовши в залу я непомітно ввімкнула камеру, що стояла на тумбі. - це мені подарунок? - так! - ооооо подарунки, я люблю. - ну не знаю.....з моїх очей лилися сльози. - ей, не плач. Що таке? -відкривай! Хлопець зробив так, як я сказала. Відкривши коробку він побачив:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- це правда? З його очей пішли сльози -так- сказала я його обіймаючи, я почала плакати ще дужче. Міша взяв мене на руки. - я не вірю в це.... - я також) Взявши тест в руки, він його розглядав. - які маленькі шкарпетки - ага- сказала я - хтось ще знає? - ні! Ти перший після мене. Я встала пішла по серветки. І для себе і для Міші. Зайшовши в кімнату я побачила як він кладе боді собі на груди, щоб подивитися на скільки воно маленьке . - ти такий милий. - жаль, що ти це не зняла. - точно, камеру треба вимкнуть. - госпаді......а скільки вже тижнів? - 9 тижнів. - ого, який або яка велика. - я сама тільки недавно дізналася. Коли була в лікарні. - а чому мені не сказала? - я не знала, що робить. Для мене це було дуже неочікувано, я не готова була. Та і ми не планували - а як іншим скажемо? - давай трішки пізніше? - добре!
