Не хочу цього переродження / Don't Want This Reincarnation

Частина 8

Як це сталося?

Емоції, які я відчув, коли вперше зустрів Ха Тхе Хьона, були напрочуд приємними.

Так чи інакше, він був головним героєм роману, який я із задоволенням читав. Дуже сильний, справедливий і крутий протагоніст.

Я все життя був бідним. Для мене «Безодня» була першим романом такого жанру. До того часу я не міг дуже часто читати книжки, а навіть якщо читав, усі вони були надто нудними та важкими для розуміння.

"Так весело."

Це був перший раз, коли я зрозумів, що книги та історії можуть бути такими веселими. Було природно відкласти першу книгу й одразу ж взяти другу.

Я читав цю історію всім серцем підтримуючи Ха Тхе Хьона. Коли він страждав, несвідомо хмурився, а коли він радісно посміхався, мені було легше.

Я заздрив Ха Тхе Хьону. Чи вдалося б мені прожити інше життя якби мав таку силу?

— Ча Су Йон-ші.

— Ти... ти справді тут.

Як і очікувалося, Ха Те Хьон оглянув Ча Су Йон, щойно прийшов. Ні травм, ні страху, ні втоми. Лише після того, як усе перевірив, відчув полегшення.

Він прийшов безпосередньо перед зустріччю, мав темно-каштанове напівкучеряве волосся та був одягнений у чорний костюм. Його широкі плечі та вкриті шрамами руки під рукавами сорочки свідчили про те, скільки зусиль він доклав з моменту пробудження.

Я знав все, тому що читав.

— Привіт.

Я вчасно увійшов та привітав Ха Тхе Хьона. Його чорні очі повернулися в мій бік.

— Як бачите, Ча Су Йон-ші...

— .....

До цього моменту все було чудово.

Ха Тхе Хьон раптово використав свою здібність. Блискучий чорним кольором пил швидко збирався, створюючи меч. Не було часу, щоб бути зворушеним тим фактом, що я побачив, як головний герой використовує свої здібності про які я лише читав в романі. По спині пробіг холодок. Інстинктивно я відкинув голову назад і використав свою здібність.

Бум!

"Цей божевільний...!"

Місце, де я щойно був, тепер жахливо зруйноване. Я поспішно закричав.

— Стій! Ти дуже нетерплячий. Поговорімо!

— Галасливий.

Можливо, тому, що він був головним героєм навіть те, як він говорив, було круто.