Жили-були Петя і Марина в казковому королівстві, де трави завжди були зелені, а небо завжди ясне. Але ось настав сезон могутніх дощів, і з неба лив дощ як з відра. Річки виходили з берегів, дороги перетворилися на водяні шляхи, а город став на межі затоплення.
Петя та Марина вирішили знайти спосіб врятувати місто і вирушили до глибокого лісу, де, за відгомонами, жила могутня чаклунка. Вони долали лабіринт гілок і прийшли до чарівної галявини, де їх чекала старенька жінка в чарівному одязі - це була сама чаклунка.
Чаклунка вислухала їхню історію та пояснила, що вона може зупинити дощі і позбавити місто небезпеки затоплення, але тільки за однієї умови - Марина повинна залишитися в лісі і допомагати їй у справах до кінця серпня. Марина вирішила погодитися, вважаючи це єдиним шансом врятувати город. Петя повернувся додому, а Марина залишилася в лісі разом з чаклункою.
Дні та тижні летіли, і Марина розуміла, що полюбила це чарівне життя в лісі. Вона допомагала чаклунці виготовляти зілля, готувати магічні еліксири та вчитися чарівництва. Тим часом Петя сумував за Мариною. Він переконався, що зможе перехитрити ситуацію, і навідався до чаклунки, благаючи її дозволити Марині повернутися додому.
Чаклунка сумнівалася, але не могла відмовити Петі. "Дозвольте Марині залишитися хоча б на декілька днів, а потім вона повернеться до вас", - благав Петя. Нарешті, чаклунка погодилася. Петя привів Марину до глибокого лісу, де вони зустріли чаклунку.
"Марино, давайте повернемося додому", - сказав Петя. "Я домовився з чаклункою, і вона дала згоду на ваше повернення".
Марина подивилася в очі чаклунці, яка стояла поруч, і рішуче сказала: "Ні, Петя. Я дотримую слово і залишусь тут до кінця серпня, як ми домовилися".
Петя розумів, що Марина має рацію, хоча його серце було повне суму. Він бачив, як Марина посміхнулася чаклунці, і повернувся додому зі сумом у серці.
Петя все більше розумів величину вчинку Марини. Він бачив, як вона дотримує свою обіцянку та вчить його важливості дотримуватися слова. І коли серпень підходив до завершення, Марина повернулася додому, в супроводі чаклунки.
Місто було врятоване від небезпеки затоплення, а дороги стали сухими. Петя та Марина зрозуміли, що найважливіше - це тримати слово та бути вірними своїм обіцянкам, навіть якщо це не легко. Їхні пригоди разом з чаклункою стали великим навчанням для них і залишили незабутній слід в історії казкового королівства.
