Айла
1 тиждень потому
Я швидко одягнулася, коли побачила, що Алессіо виходить з вбиральні, лише в оберненому навколо талії рушником. Мої очі стежили за його рухами по кімнаті, і я бачила його ухмилку, коли він спіймав мій погляд на собі.
Зупинившись переді мною, він грайливо вигнув брову.
— Подобається те, що бачиш?
Видихнувши, я роздратовано похитала головою. Алессіо часом може доводити до сказу. Він був спокійний і відверто високомірний. І не забути ще, впевнений у всьому. Але все це в ньому мені подобалось. Він не закривався від мене і не був грубим.
Алессіо знав, що він гарячий, і кожного разу використовував це в своїх інтересах.
— Ти знаєш, що подобається, – пробурмотіла я собі під ніс і закотила очі.
— Голосніше. Я цього не чув, – сказав він, наближаючись до мене.
Похитавши головою, я засміялася.
— Ні, я не скажу це голосніше. Ти дуже добре чув це.
— Котенятко, – попередив Алессіо.
Я здригнулася від мого прізвиська. Я більше не заперечувала. Мені подобалося, коли він мене так називав. Було щось настільки примітивне, сильне і спокусливе в тому, як він це сказав.
— Алессіо, я запізнююсь. Мені потрібно допомогти Медді і Лєні зі сніданком, – сказала я, відступившись від нього.
Він схрестив руки, очікуючи дивившись на мене. Похитав головою, я усміхнулась. Йому було важко чинити опір.
— Ні.
Я знову подивилася на нього, повернулася і пішла до вбиральні, аби поправити волосся. Я зібрала волосся у хвостик, коли побачила Алессіо, вже одягнутого в чорний костюм.
Він підійшов до мене і обійняв мене за талію, притягнувши мене до себе, доки моя спина не опинилася притиснутою до його грудей.
— Ти мене не поцілувала, бажаючи доброго ранку, – пробурмотів він, дивлячись на мене в дзеркало.
Ой, забула. Він так само був вимогливим.
Прибравши моє волосся в бік, Алессіо поцілував мене в шию по всій довжині. Він кусав, сосав і лизав, поки я не стала маріонеткою в його руках.
Я розчинилася в його обіймах, штовхаючи своє тіло в нього. Він знайшов моє солодке місце за вушком, і дражнив мене язиком. Погладжуючи чутливу шкіру зубами, він посміхнувся, коли я задрижала від його дражливого дотику.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мафіозі та його Ангел 2
Tiểu thuyết Lịch sửАйла Темрява ніколи насправді не покидала мене. Вона завжди поруч, чекає слушного моменту для удару. Минули місяці, як я втекла з темряви, що повільно вбивала мене. Я втекла, щоб передати моє життя в руки чоловіку, який, як я вважала, гірший ніж мор...