Мафіозі та його Ангел 2

Розділ 20

Я ковзала кімнатою, рухаючись у ритмі пісні, складаючи одяг Алессіо. Я наспівувала, моє тіло було легким наче пір'їнка. Минуло два дні з моменту мого кошмару. Ми з Алессіо більше про це не говорили. Він ніколи не вимагав більшого і не ставив більше запитань. Він давав мені час, який мені був потрібен, і я завжди була вдячна за це.

Я мушу рахувати дні. Я маю сказати правду. Але незабаром я скажу. Я просто хотіла прожити цей момент трохи довше, перш ніж я віддам своє життя руки долі.

Коли я скажу Алессіо свою правду, він стане суддею, присяжними та катом. У мене не буде вибору, крім як прийняти його рішення, навіть якщо воно буде означати мою смерть. Я просто хотіла ще трохи погрітися у цьому щасті. Можливо, я була жахливою людиною.

Я не знала... але мені було байдуже. Я просто хотіла бути щасливою.

Склавши останній одяг Алессіо, я швидко зав'язала волосся у хвіст. Усміхаючись, я подумала про те, щоб Алессіо знову розпустив моє волосся. Минуло два дні. Покарання Алессіо закінчилося. Він незабаром прийде за мною. Очікування і бажання промайнули крізь моє тіло, і я здригнулася, стиснувши стегна.

Я вже збиралася відійти від ліжка, коли помітила книгу на підлозі. Похитавши головою, я нахилилася, схопивши пальцями книгу. Коли я встала, моя спина вже майже випросталась, але не до кінця.

Тверде тіло обвилося навколо мене. Я скрикнула, і рука закрила мені рота, приглушаючи мене. Я боролася зі сльозами на очах, але сильне тіло тримало мене на місці. Страх проник у моє тіло, і мій розум почав боротьбу, моє серце билося. Мене штовхнули вперед, і я впала на ліжко, мої очі заплющились від удару. Моє тіло перекинулося так, що я опинилась на спині, і чиєсь тіло розташувалося над моїм.

Я заплющила очі, відмовляючись дивитися на чоловіка.

Що, коли диявол знайшов мене?