Мафіозі та його Ангел 2

Розділ 41

Алессіо

Звук пострілу був ударом по моєму тілу. Усе було тихо, холодно, коли я дивився на піаніно, думаючи про Айлу.

А потім тиша зникла. Її замінив звук пострілу. Я почув крик. Потім ще один постріл.

Все інше відбувалося, наче уві сні. Мої ноги діяли самі по собі, і я, не замислюючись, вибіг із кімнати, де стояло піаніно.

Ще один болісний крик. Голос Медді. Це був голос Медді.

Я пішов за криком у кінець коридору, моє серце шалено калатало в грудях. Позаду я почув кроки і, не дивлячись, зрозумів, що це Віктор і Ніколай. Вони були за кілька кімнат від мене. Без сумніву, вони також повинні були почути постріл.

Мої ноги трохи захиталися й зупинилися, коли я зрозумів, що крик доноситься з кімнати Артура. Я відчув, як мої очі розширилися від паніки, і прискорив темп. На маєток напади?

Бляха, ні! Тільки не знову!

Мої руки стиснулися в кулаки, серце завмерло від тривоги. Я кинувся відчиняти двері, мої очі дико шукали кімнату, вишукуючи загрозу.

Перше, що я побачив, це розбите вікно, і лише на коротку мить перед очима промайнуло мамине обличчя.

В цей момент. Постріл. Крики. Це було так знайомо.

Мої очі втупилися в підлогу, коли я почув болісне стогнання. Мої м'язи напружилися, коли моє тіло затверділо від видовища переді мною.

Я мало не відступив, але вчасно зупинився, коли в повному жаху витріщився на Медді. Я стежив очима за калюжею крові навколо неї.

Кров не була для мене чимось новим. Я звик до крові та жаху, який з нею супроводжувався. Я змушував людей стікати кров'ю. Я сміявся, коли вони стікали кров'ю. До біса, мені було приємно бачити, як вони благають про своє життя, стікаючи кров'ю.

Ні, я не злякався крові. Не тому мій живіт скрутило, а коліна заслабли.

Це був цей момент, це відчуття дежавю, від якого мене нудило. Я побачив це, коли мені було сім, коли моя мама зробила останній подих.

І тепер я бачив це знову.

Я кинувся до Медді й став біля неї навколішки, перш ніж взяти її на руки.

— Медді? — я задихався.

Наступні її слова були сповнені болю, але я їх почув. Ясно як день. Вони принесли інший вид болю в моїх грудях. Біль, а потім гнів. Так багато злості.