Подорож у невідоме

/7/

Вони їхали по пустій дорозі. Куди, Ес навідь не уявляла. В її голові літали різни думки, але точно не про дорогу. Тільки що вона стала свідком справжнього вбивства. Чорт забирай, як можна було вляпатись в таке лайно. Руки тряслись, але вона спритно ховала їх в кишені. Коли за вікном змінився пейзаж на пригородній, Ес заметушилась.

– Куди ти мене везеш? – озираючись, стурбовано запитала Ес. – Єво, не мовчи!

Єва не витримала, та звернула на заправку.

- Тож, що там сталося? Не могли ти тікати з таким переляканим виразом обличчя через якісь документи. - Єва не була наляканою, скоріше була злість на Ес чи на саму себе. Ес всю дорогу мовчала, та й перед цим не була багатослівною. А їй потрібно було знати правду.

- Яка різниця взагалі? Куди ти мене завезла? – Ес не слухала. Вона наче була в свому куполу злості, страху та болі.

- Слухай, або ти мені розповідаєш, або я залишу тебе тут, ясно? – впевненно заявила Єва, хоча не збиралась покидати Ес, по краймі в такому стані. Хто знає, що ця дівка вичворить.

- Це ти приперлася до мене додому, ти просила навчити тебе жити вільно, тому ми будемо робити так, як я скажу, - Есфір сердилася на дівчину через її зухвальство.

- Я знаю чий це будинок. - Єва пояснила своїй "колезі", чому була такою нахабною. - Я спочатку сумнівалася, але тепер впевнена на усі сто відсотків, тому розповідай, що сталося.

- Я тобі не вірю, - грабіжниця ставилася до її слів скептично.

- Тепер я маю тобі довести, що не брешу? - вона поглянула на дівчину, яка чекала доказів. - Гаразд. У вітальні висять штори з габардину зеленого кольору, адже це щільна тканина через яку не видно, що відбувається в будинку. А зелені вони, бо господарка дому любила цей колір. А після її смерті чоловік навіть не спромігся змінити цей жахливий несмак. При вході до будинку, я так розумію, ти заходила з заднього двору, на столі стоїть ваза, вони розповідають усім, що вона привезена з Єгипту, належала самому Тутанхамону, але це така брехня, що аж бридко. Достатньо?

- Чорт, ти звідки про це знаєш? - Есфір не очікувала таких подробиць, вона думала, що дівчина блефує, щоб дізнатися більше інформацію про справу. Але зараз її це навіть лякало. - Ти працюєш на нього? Я так і знала, що така як ти не може просто так заявитися до мене. Я знала, що тобі не можна вірити, брехло поганюче.