Після цього вони почали говорити більше. Гуляли один з одним. І якщо на них би подивилась люба людина вона би точно сказала що вони пара або друзі з секретом.
Новий день вихідні. Фелікс вирішив познайомити Хьонджина і Хана по скільки це його найкращі друзі.
"У Фелікса"
Він взяв телефон і подзвонив Хану. Сон зразу відповів.
- ооооо які люди
Змученим і охрипшим голосом сказав Хан
- ну вибач!
- та ти скоро про мене зовсім забудеш!
- у тебе є Мінхо і я тебе ніколи не забуду!
- а Мінхо...
- ой... вибач я забув!
- Фелікс він сказав що я його задовбав і пішов...
Було чути як Хан плаче і це розривало серце молодшому.
" пов пару днів тому у Мінхо і Хана"
- Чому ти весь час проводиш з ним!?
-Ти не уявляєш як мені надоїли твої істерики кожен день!
В голосі Мінхо чулася злість.
- А ти не уявляєш як мені боляче дивитись на те як ти з ним проводиш весь вільний час! На моє день народження ти пішов до нього і вернувся тільки з ранку!
По щоках Хана текли сльози. А повітря не вистачало щоб сказати пару слів.
- мене це задовбало! Роби що хочеш!
Мінхо крикнув це забрав телефон і пішов з квартири.
Після цього моменту пройшло дві неділі Хан майже не їв і не виходив з кімнати тільки Фелікс допомагав йому не померти. А Мінхо тим часом напивався в барах і ходив по клубах де проводив ночі з різними людьми. Але весь цей час він розумів що він пробує найти заміну Хану. Він не знав як вибачитись, не знав як загладити вину... Но здається таке не можливо вибачити...
"Пов Фелікс і Хан"
- Хані давай сходим погуляти? і я тебе з другом познайомлю? Хоч трохи відволічешся...
- Добре давай я не проти...
Хан витер сльози.
- Доречі цей друг Хьонджин...
Фелікс боявся казати бо знав як Хан хоче його убити.
Джисон в цей момент зовсім забув про сльози.
- ЩО?!
Хан просто в шоці і не розуміє як таке може бути.
- так...
- ти ж знаєш що я з ним зроблю?
- Хан не треба! Я його люблю... не як друга...
Лікс не був впевнений що треба це комусь говорити, Але білок це не стосується.
- так я все зрозумів.. постараюсь виглядати на всі сто. І без моєї депресії. Я друга заміж видаю!
- яке заміж? я ще не сказав йому...
- аааа ну все я зрозумів. Коли і де зустрічаємося?
- так ну думаю в парку після школи ну а ти після роботи.
- все зрозумів. Я вас зведу.
-ХА!...
Джисон скинув трубку і знову трохи посумнішав.
"В Фелікса"
Лікс пішов на останій урок після того як поговорив з Ханом і його депресією.
"Після уроку"
Фелікс пішов до Хьонджина в клас щоб покликати його теж.
В класі Хвана його бачили часто но ніхто не підходив бо боялися що Хьонджин з ними щось зробить.
- Хьонджина!
Фелікс підійшов непомітно зі спини і обняв його.
- оу Ліксі ти мене налякав.
Хван повернувся і обняв Молодшого в відповідь.
Всі косо на них дивись але від одного погляду старшого всі почали дивитися хто куди тільки не на них.
- Ти підеш сьогодні гуляти? Я хочу тебе з найкращим другом познайомити.
Відійшовши від Хьонджина сказав Лікс.
- ти ще питаєш? Звісно піду.
Старший мило посміхнувся.
- Добре буду тебе чекати на виході з школи.
Фелікс знову обняв Хьонджина і пішов погуляти поки в Старшого закінчаться уроки.
Після того як Лікс вернувся до школи він побачив Хьонджина який стоїть і його чекає. Но було одне но він помітив сигарету в його руках.
Фелікс підійшов до Хенджина зі спини і забрав у нього сигарету
- Хван я же тобі говорив що буде якщо ти і дальше будеш курити?
-Вибач, я нервнуюсь в останій час. Я постараюся більше не курити.
Хьонджин обняв Лікса і не на довго задумався.
-Ладно на цей раз вибачаю.
в відповідь обняв Хьонджина.
несподівано Хван почув не довольне ворчання не далеко від себе
-кхм кхм я не Заважаю?
Фелікс повернувся на звук і побачив Хана з яким домовлявся тут зустрітися.
- ой... Заважаєш!
Фелікс відійшов від Хьонджина.
- іще як заважаєш, Ліксі, а це хто?
З недорозуміням ситуації спитав Хьонджин.
- це мій най кращий друг Хан.
- а, той самий?
Хван зрозумів про кого говорять бо ну як Фелікс міг не розповісти все про Хана
- да в смислі той самий, ви що там говорите про мене?
- так.. хах
Лікс ніяково посміхнувся.
- звісно ні як ти міг таке подумати?
Хьонджин строго протягнув руку Джисону.
-приємно познайомитися, я Хьонджин, хлопець Фелікса.
- ЩО?! ХЛОПЕЦЬ?! ВЖЕ?! ФЕЛІКС ТИ ЙОМУ ПРИЗНАВСЯ?!
В повному шоці і не розумінні сказав Хан.
- ЩО?!
Теж нічого не розуміючи сказав Фелікс.
- ДА Я САМ В ШОЦІ!
До сих пір не розуміючи нічого сказав Лікс.
Хьонджин ухмильнувся.
пх, Фелікс, що значить признався?
Хьонджин почав розуміти про що вони говорять но він думав що все він придумав в себе в голові.
Х: заспокойтеся, я просто пошуткував)
Но мабуть вы щось приховуєте.
- хах так це все жарт.
Нервово сказав Фелікс.
- ой блять.. ддаа це жарт хах.
Зрозумівши що зараз він живий не буде Хан почав дуже нервово говорити.
- ну ладно, пішли вже хах
Сказав Хьонджин цим двом дебілам.
- Хьонджин постій тут будласка.
Лікс повернувся до Хьонджина з посмішкою но в душі він дуже хотів прибити Хана.
-Хан можна тебе на хвилину?
Лікс злобно подивився на Хана.
Фелікс взяв за руку Хана і швидко завів його за кут школи.
- бббляяя ну почикааай!,я не спеціальнооо!
Хан кричав і пробував вирватися но у нього не виходило.
- ТИ ЩО ТВОРИШ НАРКОМАН!? Я Ж ТОБІ ГОВОРИВ ЩО ВІН МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ!
-Ну Лііііііікс. Він сказав, що ви разом
- А ПО НЬОМУ НЕ ВИДНО ЩО ВІН ЖАРТУЄ?! Я ТЕБЕ УБ'Ю СКОТИНА!
- ХВАНІІІІІІІІ, РЯТУЙ!
Хьонджин почувши спокійно підійшов до них.
- ні, не видно
Так же спокійно сказав Хван.
- Я же попросив тебе почекати нас
- кхм...
Хан трохи відійшов в сторону щоб його не убили.
- А ты мовчи!
Лікс злісно подивився на Хана.
Джисон прикрив рот рукою.
- ну він покликав на поміч, а я тебе знаю, розчленуєш його ще
Показав пальцем на Хана.
- А я так і зроблю!
Фелікс косо подивився на Хана.
- Хвані, рятуй
Фелікс злобно подивився на Хана
- Я ж сказав мовчати!
З страхом в очах сказав Хан.
- Лікс, а за що його вбивати?
- За діло..
- підем ка поговорим, Ліксі. А ти...
строго подивився на Хана і сказав
-Не суй свій ніс не в своє діло і стій тут смирно
Фелікс і Хьонджин відійшли далі від Хана.
- Лікс що це все значить?..
- Джині це не те жо ти подумав..
Фелікс дивиться в землю боячись побачити погляд повний ненависті. В свою чергу Хьонджин вже все розумів але хотів впевнитися в своїх думках. Через пару секунд Фелікс вже був прижатий до стінки.
- Фелікс скажи мені.. ти закоханий в мене?..
- Джині...
- Лікс я прийму любу правду від тебе..
Пару секунд мовчання розділяли їх один від одного. Всього пару секунд..
- так я тебе люблю і давно.. я зрозумію якщо ти за..
Фелікс не встигає договорити як чує що чиїсь таплі і такі бажані губи цілують його. По тілу пройшов приємний холод від вітру і приємне почуття десь в животі не покидало таке відчуття ніби сердце не витримає і ось ось зупиниться. Коли повітря в легенях вже не вистачало вони подивилися один одному в очі.
- так це взаємно...?
З невпевненістю сказав Фелікс.
- Так я тебе теж дуже люблю.
Хьонджин обійняв Лікса зі всією любовю і ніжністю яка є в його серці.
- Ліксі ти будеш моїм хлопцем?
Посміхаючись і дивлячись в ці прекрасні очі які відображали в собі весь світ промовив Хьонджин.
- звісно так)
А Хан стоїть за кутом і дивитися на це в одночас радуючись за друга і згадуючи Мінхо..
Дякую всім хто читав! Буде бонус де Хо і Хан помиряться) вибачте за граматичні і орфографічні помилки.. можливо ще буде окремий фф який розповідатиме історію Мінсонів. Всіх люблю!❤️
