Ніч в степу – найважливіша частина доби. Коли спекотне літнє сонечко сідає за обрій, всілякі пухнасті, і не дуже, степові жителі прокидаються та готуються до відповідальної роботи – зборів запасів на зиму. Вони дуже ласі на добру їжу, тому обирають тільки найсмачніші злакові зернятка та найсоковитіші солодкі ягоди.
На світанні більшість степових жителів вже завершують свої щоденні справи та поспішають додому до своїх родин. Годують діток, розказують їм казки та укладають спати в тепленькі ліжечка. А потім відпочивають після важкої праці, займаються хатніми справами, або просто читають свою улюблену книжку, загорнувшись в м'яку барвисту ковдру.
Вдома у мешканців степу завжди панує чистота на затишок, а все тому що вони дуже гарні господарі. Місце для майбутньої домівки обирають так, щоб поруч було достатньо їжі, з вікон був гарний краєвид, а сусіди мали добру вдачу. Наші герої дуже доброзичливі та люблять товаришувати. Допомагають один одному у скрутну годину та разом радіють хорошій погоді. З такими друзями точно не пропадеш!
Так само і наша Польова Мишка. Вона дружила з усіма дітками в околиці, з кимось ходила до степової школи, а з кимось займалася співами в класі пані Райки. Вона була відомою співачкою в тій місцині, мала гурток під старим дубовим корчем, що лежав біля струмочка в гаю. Пані Райка могла так голосно та зворушливо квакати, що з усіх усюд збігалися цінителі степового мистецтва, аби насолодитися тонкими нотами жаб'ячої народної пісні. Як багато талантів можна знайти в степу!
Одного разу в липні, коли ніч ще була зовсім молодою, а денна спека ще не встигла випаруватися з-поміж золотих колосків пшениці, Мамамиша озвалася до Мишки:
- Сонечко, маю сьогодні важливі справи: треба збирати зерно. Багато пшениці цього року уродило.
Мишка виглянула у вікно:
- Так, мамо, справді! – заворожено дивилася вона на золотаву далечінь, що сяяла та переливалася аж до самого небокраю.
- Я затримаюся сьогодні в полі, хочу добренько попрацювати, щоб завтра ми могли разом відпочити, - продовжила Мамамиша, запоясуючи поверх сукні сумку з великими кишенями, - Я повернуся вдосвіта. Зможеш сама повечеряти та вкластися до сну?
- Так, матусю! – відповіла Мишка, - Сьогодні буду дорослою і самостійною.
Посмішка осяяла Мишкине обличчя. Вона дуже хотіла якнайшвидше подорослішати, адже дорослим бути так цікаво: можна говорити про важливі справи і супити брови, коли хтось робить дурниці. Як же пощастило комусь, бути дорослим!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Степові пригоди
Teen FictionСерія казок про природу степової смуги України та її маленьких жителів. В казках розкривається цікаве життя польових гризунів, земноводних, та різноманітних пташок. Їхні пригоди навчать дітей вирішувати конфлікти, формувати цінності та боротися зі с...
