Коли зима приходить до степу, то приводить із собою за руку тишу та спокій. Земля вкривається пухкою білосніжною ковдрою та засинає. Набирається сил до нового врожаю. Світ завмирає. Пташки відлітають зимувати у теплі краї. Байбаки впадають у сплячку. Нікого не чутно, нічого не видно, тільки безкрайні засніжені поля навколо.
Але ця пустка оманлива, адже життя продовжує вирувати у степу навіть у найлютіші морози. Поки їжаки і тушканчики тихенько сплять у своїх хованках, а кажани з жайворонками ніжаться під теплим південним сонечком де-інде, хом'яки та різноманітні миші нарешті насолоджуються належним відпочинком після важкої літньої праці. Весь час вони переважно проводять разом із родинами, грають у настільні ігри та ходять один до одного в гості на вареники з дикими вишнями.
А на масляну степові жителі проводять конкурс млинців. Кожна сім'я цілий день смажить млинці та готує до них розмаїття начинок із сушених ягід, меду та горіхів. Але найсмачнішим частуванням звісно є суничне варення, Мамамиша готує його кожен рік. Її доня, Мишка, дуже полюбляє таке варення. На смак воно кисло-солодке із присмаком приємного літнього вітерця.
Степові малята особливо люблять ці змагання. Всі сідають за довжелезний стіл, тільки ніжки зі стільців звисають, теліпаються, тоді звірята розкладають начинки на золотаві та кругленькі, наче сонечко, млинці, і швиденько хрумкають поки смаколики ще тепленькі. Малеча зазвичай запиває такі млинці гарячим малиновим чаєм. А дорослі тим часом стоять в стороні та багато сміються, обговорюючи, що кому наснилося з четверга на п'ятницю. За тим частенько звірята забувають буває визначити переможця змагання, але то вже зовсім неважливо, адже під кінець всі ситі та веселі. От такий він рецепт щастя!
Найулюбленішою подією всієї зими звісно є щедрування. Ох і веселе це свято! Діти ходять по домівкам та разом співають пісень, а гостинні сусіди пригощають їх різними ласощами: ліщиною, маковими бубликами та запашними пиндиками.
Малята з усіх степових околиць щороку гуртуються та ходять щедрувати. В кожній хаті з нетерпінням чекають пухнастих щедрувальників, адже такі чудові співи почути можна лише раз на рік. Та й щедрівки завжди дуже цікаві: про загадкові зорі, білосніжні поля та всілякі дива природи. Які ж чудові свята бувають в степу!
Коли цього року нарешті настала святкова зимова пора, маленька Польова Мишка прокинулась рано-рано та зібралася на гурток співів до пані Райки. Вона кожен рік допомагала діткам підготувати щедрівки, адже була дуже талановитою співачкою та знала всілякі секрети степової творчості. Мишка похабцем натягнула теплий кожушок, поцілувала маму та побігла до старого дубового корчу, що лежав біля струмочка в гаю. Там і мала відбутися зустріч маленьких щедрувальників.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Степові пригоди
Genç KurguСерія казок про природу степової смуги України та її маленьких жителів. В казках розкривається цікаве життя польових гризунів, земноводних, та різноманітних пташок. Їхні пригоди навчать дітей вирішувати конфлікти, формувати цінності та боротися зі с...
