Зв'язані честю

Розділ 8

Я вже була одягнена в літню помаранчеву максі сукню із золотим ременем, щоб підкреслити талію, коли Лука вийшов з ванної кімнати в одному рушнику. Сидячи на стільці зі своєю косметичкою, я наносила макіяж, але застигла з пензликом туші в міліметрі від обличчя, побачивши його. Він попрямував до шафи, взяв чорні штани та білу сорочку, перш ніж безсоромно скинути рушник. Не встигнувши відірвати погляд досить швидко, я була винагороджена його твердою спиною. Опустивши очі, довелося зайнятися оглядом нігтів, щоб набратися сміливості знову подивитись у дзеркало та нанести туш.

Лука застебнув сорочку, за винятком двох верхніх гудзиків, пристебнув ножа до руки, накинув зверху рукав і потім пристебнув кобуру з пістолетом до ноги. Я повернулась.

— Ти кудись ходиш без зброї?

Сьогодні не було кобури на грудях, бо біла сорочка не змогла б її приховати.

— Ні, якщо цього можу уникнути, — він глянув на мене. — Ти знаєш, як стріляти з пістолета чи користуватися ножем?

— Ні. Батько вважає, що жінки не повинні брати участь у бою.

— Іноді битви приходять до тебе. Братва та Тріада не роблять відмінностей між чоловіками та жінками.

— То ти ніколи не вбивав жінку?

Вираз його обличчя став напруженим.

— Я цього не казав.

Він не став продовжувати. Можливо, це було на краще.

Вставши, я розправила сукню, переживаючи через зустріч з батьком і Сальваторе Вітіелло після шлюбної ночі.

— Гарний вибір, — сказав Лука. — Сукня затуляє ноги.

— Хтось може підняти спідницю та оглянути мої стегна.

Це малося на увазі, як жарт, але з губ Луки зірвався рик.

— Той, хто спробує торкнутися тебе, втратить руку.

Я не відповіла. Його захист однаково лякав і хвилював. Лука чекав біля дверей, і я невпевнено підійшла до нього. Слова, сказані у ванній кімнаті, все ще дзвеніли у вухах. Звиватися від задоволення. Не впевнена, що хоча б досить наблизилася до того, щоб розслабитись у його присутності, не кажучи вже про задоволення. Джианна мала рацію. Не слід так легко починати йому довіряти. Він міг маніпулювати мною.

Коли ми вийшли, він опустив мені руку на поперек. Біля сходів почулися розмови, і здалося кілька невеликих груп гостей у вітальні.