Розділ 10

51 2 0
                                    

ДАНТЕ

Я щойно повернувся на Вілла Роза, Ламборгіні м'яко бурчав, зупиняючись біля фонтана, коли Френкі увірвався в парадні двері з виразом обличчя, подібним до грому.

Миттю моє серце впало в шлунок.

— Che cos'è? (з італ. «Що таке?»), — зажадав я, виходячи з машини та зустрічаючи Френкі на середині дороги.

На його лобі виступили бісеринки поту, які не мали нічого спільного із приємною грудневою спекою.

Його рот ледве ворушився, коли він заговорив:

— Вони дісталися Марко.

Мене пробрав холод до кісток.

— Наскільки серйозно?

Я не хотів знати.

Марко.

Він був тим виродком, якого я коли-небудь знав, сповненим енергії й радості, незважаючи на те, що був одружений на жінці, в жилах якої замість крові тече оцет.

Я познайомився з ним через два тижні після переїзду до міста, коли Якопо та його батько проводили для нас із Торе екскурсію по їхньому підприємству. Марко був солдатом нижчої ланки, які відповідали за їхню мережу піцерій. Коли ми зайшли на кухню ресторану у Квінсі, він сидів біля величезного чана з червоним соусом разом із шеф-кухарем, обіймаючи його, і співав O sole mio на всю міць своїх легень.

Він мені одразу сподобався.

Але лише наступного року на зустрічі з місцевим відділенням байкерської банди Занепалі Марко довів свою цінність. Ми потрапили в засідку наркокартелю Вентура, того самого, який убив отця Якопо. Торе не загинув лише тому, що Марко кинувся на свого капо й отримав два удари у спину.

І все.

Марко став членом моєї команди.

Френкі втягнув повітря крізь зуби.

— Це не добре. Вони взяли його біля піцерії Санта Лючия у Квінсі. Там же, де ми вперше зустрілися. Дві кулі в груди та дві в черево. Він у реанімації, його збираються оперувати.

— Cazzo (з італ. «дідько»), — вилаявся я, бажаючи згорнути комусь шию, мої руки безплідно відкривалися та закривалися. - Хто з ним?

Френкі скривився.

— Ще гірше.

Я перестав дихати.

— З ним була Бембі. Схоже, вони зустрічалися на стороні, — зізнався він, знаючи, що мені це страшенно не сподобається, тому що Марко, чорт забирай, був одружений, і до цього потрібно ставитись серйозно, а ще тому, що я ненавиджу секрети у своїй команді. — Вона була там, коли це сталося, але не постраждала. Вона була з ним постійно, доки приїхала його дружина та не влаштувала сцену.

Коли лиходії повстають Книга2Where stories live. Discover now