Коли лиходії повстають Книга2

Розділ 31

ЄЛЕНА

Ми вирішили влаштувати вечірку та запросили майже всіх знайомих.

Я навіть зателефонувала сестрі.

— Алло? – пролунав у трубці її м'який голос.

Я забарилася на мить, охоплена спогадами, які він викликав.

Крістофер і Деніел, моя ненависть до себе і гіркота.

Данте сміявся через всю кімнату на кухні, де він наливав келихи шампанського для Торе та його команди.

І я згадала, що мені більше нема про що сумувати.

— Жизель, – сказала я. — Це Єлена.

Було легко прочитати її шок через телефон.

— О Привіт. Все в порядку?

В її тоні чулася тривога, що мене трохи зігріло. Було приємно знати, що хоч би якими були наші проблеми, вона не хотіла, щоб я була нещасною або хворою.

— Загалом усе чудово, – зізналася я, сидячи на дивані й дивлячись на нашу обрану сім'ю. Френкі обіймав Данте за плечі, а Адді вдавав, що бореться з ним, завдаючи жартівливих ударів, які викликали сміх у всіх інших. — Не знаю, чи стежила ти за перебігом справи, але Данте сьогодні виправдали.

— Ох! Це так чудово. Звинувачення було знято?

— Ми довели, що звинувачення у вбивстві було фальшивим, тож версія звинувачення розвалилася.

Я ніколи не забуду вираз обличчя Денніса О'Меллі й наступний тріумф, який я відчула, як Давид, який переміг Голіафа.

— У будь-якому разі, сьогодні ввечері ми влаштовуємо вечірку на честь цієї події.

Мама, Себастьян та Бо прийдуть. Мені цікаво ... чи зможете ви з Денієлом приєднатися до нас.

— Так, – відповіла вона миттєво, майже не замислюючись. - Я маю на увазі, у нас

Женні, але я можу дізнатися, чи зможе наша нянька доглянути її деякий час.

— Якщо не можете, то нічого страшного, – сказала я. — Я просто хотіла зателефонувати й, ну, передати запрошення. Це вечір, який треба відсвяткувати.

— Я рада, що ти зателефонувала, і рада, що він вільний. Я подзвоню няні та поговорю з Сінклером, а потім напишу тобі, щоб ти знала, який у нас план добре?

Її голос був солодким, але так було завжди, бо Жизель носила своє ніжне серце на рукаві, коли я ховала своє власне за шарами льоду, як щось, що вимерло у льодовиковий період.