Кошмар

Чонін йде темною вулицею додому. Краєм ока він побачив, як хтось вбивав когось. Так ще й не ножем, не пістолетом чи чимось із видів холодної зброї, а кігтями. Вирвавши серце, невідомий його з'їдає. Сказати чесно, Чонін просто бачив, що хтось там з кимось бився чи на що то було схоже. Він не звернув на це уваги. Це його могло б врятувати, але той демон побачив його.

Чонін спокійно і далі йшов додому. В мить на його серці стало важко і тривожно. Демон усік його. Хлопець пішов додому. Він подивився на записку на дверях його квартири з погрозою життю його батьку. Йому було всеодно. Батька він не любив, як і батько його. Не знаю, хто перший почав проявляти свою антисимпатію. Колись це хвилювало хлопця, а зараз йому байдуже.

Чонін сів вечеряти. Він підірвався з місця, як відчинилися двері. Він насторожився хто то був. Батько десь з друзями випиває і хлопець це знає.
Виявилось, що то просто протяг.
Чонін повернувся до столу. Він взяв ложку в рота і завмер.
-Але ж я був замкненим, - він злякався. Взявши сковорідку, він почав огляд квартири.
-Як це нікого? Чи я здурів вже?

Повна тиша і тут хтось гучно постукав в двері. Чонін аж підскочив.
-Відчиняйте! Я знаю, що там хтось є. Чонін, я бачив, як ти ввійшов.
-Нащо ти прийшов? - Чонін не повністю відчинив двері.
-Мені потрібні гроші.
-Ні, - хлопець намагалися зачинити двері, але старший був сильнішим. Він відштовхнув його і пішов шукати гроші.
-Ей, віддай.
-Мені вони потрібні.
-Ні, - Ян старався видерти гроші у брата, але той відштовхнув його і, забравши гроші, втік.

-Ні, що ж я татові скажу? Це були останні його гроші.  Він мене уб'є,  - Чонін пішов до його схованки.
На диво, всі гроші були на місці. Хлопець перерахував все і не виявив пропажі.
-Але ж він при мені їх взяв. Що тут діється? - малий вже був наляканий.

-Чонін.
Раптом мурашки по шкірі пробіглись.
-Хто тут?
Світло в коридорі замигало. Хлопець не хотів туди йти. Він не такий дурний, як герої фільмів жахів. З коридору чулось якесь тихе ричання, потойбічний шепіт. Світло на коридорі погасло. В темряві світились великі червонні очі.
Хлопець злякався ще більше. Істота просто стояла і дивилась на нього. Він боявся кліпнути, щоб воно не підповзло до нього. Раптом очі піднялись вгору, ніби істота стала на ноги чи перетворилась у людину. Тихі кроки, що наближали істоту до хлопця, заставили його взяти ніж у руки. З темряви визирнула сіра кістлява страшна рука, що потягнулась до вимикача.
-Ні! - Чонін кинувся до істоти, щоб не дати вимкнути світло, інакше йому каюк.
Воно затягло його в темряву, дряпаючи своїми довгими кігтями. Щоб захиститись, хлопець кілька разів пирнув істоту ножем. Воно страшно зашипіло і зникло.